В мене в серці - рвана рана,
Що не може не боліти.
Мені зараз так погано,
що не хочеться і жити.
Кажуть, небагато треба,
щоб життя було щасливим:
мати їжу, мирне небо,
дах твердий - і все красиво!
Дійсно, ніби небагато,
і я точно все це маю...
То чому ж, скажіть, будь ласка,
все одно я так страждаю?
Видно, набрехали люди!
Мабуть, вигадали диво!
Мало їжі, даху й неба,
щоб було усе красиво!
Чого треба? Що шукаю?
Може, з розуму я сходжу?
Я не знаю, що шукаю,
і нічого не знаходжу!
Жоден задум не виходить.
Може, справа тут в удачі?
В розпачі я лию сльози,
не холодні, а гарячі.
Видно, в мене не виходить.
Мабуть, я не вмію жити.
Тут мені не допоможе
ні одна людина в світі.
Що тепер мені робити?
Опускаються вже руки.
Як я далі маю жити,
і терпіти всі ці муки?
Жить на світі я не вмію,
що робити - я не знаю.
Отепер я розумію,
як доходять до відчаю.
Бачу точно: це - безвихідь.
Вибиратись намагаюсь,
але тяжко знайти вихід
там, де виходу немає...

Розміщено на сторінці: Поезія Гарасим Іванни

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3098 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 13
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Lesyanka • 00:44, 05.01.2009 [Лінк на твір] Вихід завжди є, а з такими думками, не далеко і до суїциду. Бережіть себе! 0Спам 2 Did • 08:05, 05.01.2009 [Лінк на твір] Щоб усе було красиво - потрібно більше працювати. Тоді обовязково знайдете вихід. В юному віці, маючи все, творіть світле, чисте. Геть такий стан душі ! Писати ви умієте і можете. 0Спам 3 Joey • 06:09, 06.01.2009 [Лінк на твір] Я просто написала те, що відчувала в той момент. Взагалі-то, вірш цей про любов, просто я не хотіла, щоби хтось помітив, ну ось так і вийшло. 0Спам 4 Did • 18:03, 06.01.2009 [Лінк на твір] Певно, батьки помітили вже давно. Це вже ми лише вчора - із вашої доброї волі. 0Спам 5 Joey • 01:40, 07.01.2009 [Лінк на твір] Послухайте, якщо деякі із моїх віршів сумні - це ще не означає, що в мене якісь-там проблеми. Ви ж мене зовсім не знаєте! Я не є якийсь-там проблемний підліток, зі психікою в мене теж все в порядку, і я пишу те, що відчуваю в той момент. Ну сталось так, що в мене був поганий день, ну і що? А ви так ніколи не почувалися? От тільки чесно, ніколи в житті? А може, вірш взагалі не про мене? Для чого по творчості судити про людину? Я цей вірш написала у віці 12 років!!! 0Спам 6 Did • 11:22, 07.01.2009 [Лінк на твір] Якби ви не хотіли, щоб хтось помітив пригнічений стан вашої душі, напевно, не опублікували даний твір. Значить, ви самі винесли на обговорення вірш, привернули до себе увагу, а тепер ображаєтеся, коли хтось виразив свою особисту думку, Цього робити не слід .Іванна, знати б вам про мою душу! Як я почуваюся сьогодні... Проте - це моє. 0Спам 7 Joey • 07:36, 08.01.2009 [Лінк на твір] Я просто опублікувала свій старий вірш. Хотіла дізнатися, що думають люди про мою творчість. Дякую, дізналася. А "певно, батьки помітили вже давно" дійсно образило мене! 0Спам 8 Did • 14:58, 08.01.2009 [Лінк на твір] Для мене не існує поняття ,, старий вірш ,,. Вірш або живий, або мертвий. Нерідко написане давно памятаєш завжди, а на ранок забуваєш, погодьтеся, те, що створив учора. Коли памятаєте твір трирічної давнини, то він Вам небайдужий. Так я думаю. У поета і повинна бути вразлива душа. Звикайте. І головне - бережіть її! Душу. 0Спам 9 Joey • 02:50, 09.01.2009 [Лінк на твір] Так, звичайно, я пам'таю цей вірш! Я ВСІ своїх вірші пам'ятаю! Мої вірші дуже особисті, в них - моє життя! Я пам'ятаю всі свої 16 віршів. А "Час", до речі, я написала в 10 років. Зараз я вже не почуваюся так, як почувалася, коли писала цього вірша, за 3 роки погляди змінилися, а вірш залишається віршем, самі ж сказали!!!! То що я його тепер - викину, чи перепишу, коли боліти вже давно перестало? 0Спам 10 natalya-gurkina • 16:26, 13.01.2009 [Лінк на твір] Сповідь. Таке враження після прочитання. Ніби Ви навпроти і ми розмовляємо... Тому, 5!!! Рада вітати Вас на цьому сайті)))))) Буду чекати ваших нових віршів))))) ;)! ______________________ Перечитала коментарі))))))))) Ще раз рада Вас вітати, але непотрібно так бурхливо реагувати на дружні зауваження, добре? Якщо написане викликає думки, суперечки, емоції значить рядки живі і потрібно цьому радіти. Якщо читаючи написане Вами людина сприймає як особисто Ваше то радійте вдвічі тому що Вам вдалося передати емоційний стан так, що його відчули. Поки в мене все))) 0Спам 11 Joey • 06:56, 31.01.2009 [Лінк на твір] Дякую Вам дуже! А то після всієї цієї негативної критики аж писати якось розхотілося... Ви мені дуже допомогли!!! 0Спам 12 virchi • 09:05, 31.01.2009 [Лінк на твір] Вихід завжди є із будь-якої ситуації. От тільки чи подобається від нам? 0Спам 13 shetamara • 16:48, 31.01.2009 [Лінк на твір] Іванночко! Де тут негативна критика? Тут просто роздуми і відгуки на прочитане. Ніхто із читачів не написав зауваження щодо форми вірша , описок, помилок, неправильних рим, тощо. Це значить, що усе добре. А якби й було щось не так, то напишуть не критику, а дружні зауваження, поради. Краще нехай пишуть усе, ніж тільки хвалять, так буде можливість покращувати своє вміння писати.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі