Під сонцем жовтим- жовтим, У небі синім- синім, Була колись країна- Казкова Україна. Вона була могутня, Вона була всесильна, Та продались бояри, В ярмо її віддали. І склалось так віками, Що люди в цій країні Давно уже забули Про велич України. Бувало, що здригнеться І голову підніме Хтось із синів країни, Та потім десь він згине. Бувало, піднімали Нечувані повстання, Та от біда,бояри, Де підступом жахливим, Де силою безжально. З корінням руйнували Усі їх починання.
Збідована країна Уже немає сили, Бояри так зробили, Що ледве животіє. Змордовані в ній люди, Безсилі і безликі, Ніхто вже і незнає В якій живе країні.
Лиш сонце жовте- жовте У небі синім-синім Горить і пам"ятає Про велич України.
Як на мене, то вірш схожий на народну думу, яку співали бродячі сліпці, кобзарі, то ж і рими тут не так уже і важливі. Це, неначе епічний твір. Що скажете? Автор хотів написати про нашу історію, а мені здалося, що про сьогодення, так у се актуально! Початок і кінець вірша сподобався: Під сонцем жовтим- жовтим, У небі синім- синім... Гарна ідея!
Усі наші біди, що ми відчуваємо себе завжди сторонніми спостерігачами подій минулого чи сьогодення. У власних негараздах шукаємо винуватого поруч, а не в собі.Так було і раніше, так продовжується і тепер.Скільки тих бояр і мовчазного простолюду? Скільки влади і покірних нас? Переповіли відоме, та висновку - заклику не зробили, Чи може злякалися відповідальності за слова? Проте, мені дуже приємно, що вам болить за долю України. В цьому я пліч-о-пліч із вами.
Я згоден з Вами, Вікторе! У тому, що у нас безлад у країні - винуваті ми самі. Я не буду розвивати далі думку, бо вона торкається релігійної тематики, але суть така - це за наші гріхи, байдужість....
Вікторе, я не переповів відоме. Дуже багато людей навіть незнають історії Київської Русі і України. А ще більша частина незнає коли утворилася Україна, і за яких обставин. Я хотів сказати просто що це памятає сонце, а не ми , громадяни України. А висновок заклик тут недоречний. Це на мою думку. Нарахунок відповідальності за слова, я щось досі не думав що можу понести відповідальність за мої вірші. Небуду запевняти нікого у своїй сміливості, скажу лише що я цього небоюся.
Ізнову влада...Цікаво було б довідатися - відкіля вона лише береться? Хто нам її підсовує? Хто в ній? А писати можна, слава Богу, будь -що і будь - де.Потрібно тільки уміло скористатися цим.Ось і все.А ви про що?..
Я не ховав. Ще декілька років назад був страшний оптиміст.....та це було декілька років назад. А зараз незнаю навіть що відповісти.........песимізм страшний прямо дихати важко....іноді.
Так. Можливо, колись і буде інший вірш, з оптимістичним настроєм. Але тільки коли...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
