Цей вірш на щастя чи на жаль уже пішов межи люди,як іще кільканадцять у збірочці *Іду з молитвою*.Не чув ,щоб хтось підірвався... А ваші зауваження я бере на озброєння.Як у нас говорять:*Вік живи,вік учись...*
Все майже так і є люба паняночко.І мами читаючи діткам з книжечки цього віршика так як і ви вірять в дива.На жаль я не зміг повністю дати сторіночку із фотоілюстрацією.Було б набагато цікавіше та переконливіше.
Шановна пані Наталю,скільки живу стільки й прислухаюсь до порад людей ,особливо старших.Адже--це найкращі університети.Не виняток і пан Віктор.Я ,скажу чесно,ціную його як поета,хоч ми ,на жаль,заочно знайомі не так і багато.Дякую і вам за побажання - хвилювання.В наш час --це майже екзотика.
З її думками все гаразд.А от з ним.Все ішло так як ішло і бац *як я можу такого торкатись?*Щось із дуже високого і найчистішого,а не із нашого реального ,земного,як на мене.А взагалі цікаво.СПО-ДО-БА-ЛО-СЯ!Молодець Катрусе!
Якби ми всі жили за правилами скукота була б неймовірна.А так є про що поговорити,люб*язно посперечатисяЗрештою є критики на наші римовані рядочки і стопочки.Будьмо! Закони писані людьми і постулати тлінні і укази, як сніг минулорічної зими забудуться.Вони не є дороговкази.
Дякую за побажання,пане Вікторе.На майбутнє матиму на увазі.Але ж коли ми будемо втискувати певний розмір у форму,то це не буде часом *згвалтування?*Мав я уже давненько розмову із поетом,Шевченківським лауреатом,редактором моєї книжки *Мазепина гора*Володимиром Коломійцем,так от він говорив,що коли народжуєш вірші,то прислухайся до душі,а не думай як ти його пишеш.Розмір ,форми --це не головне. Почуття,переживання,думки вони ж без певних форм,а висловлюючи їх ми розуміємось...Задум і почуття у вірші ви побачили,а це головне...
Спасибі за доброму слові,але справа в тому,що ці два віршики взяті із щойно народженої мною книжечки. Тому щось редагувати,як на мене ,не доцільно.А щодо закінчення його ,звичайно,можно було б і закрутить,та чи зрозуміють тоді дітки?
Гірко! Може, Ти спиш,може.Всерівно гірко! Людське життя,людська сутність і Ваша ЛЮБОВ у всіх смакових проявах--донечка.Це так прекрасно.Любіть сьогодні ,бо до завтра ще потрібно дожить.
Безодня крикнула і ангелам скрутило крила. Все плаче--небо,стіни,сльози... Утриматься й мені уже не сила заплачу й на Парнас я пасти пожену біленькі кози.
Ставок,вудилище і я в руках тримаю,про заставу, Пишу і зблизька й віддаля, мені Бог риму кида *на халяву*. Для мене не важливим є що вийде з тої писанини. Все бачу так як воно є... Клює!Клює!На вудлище з ліщини.