сутінкові, німі розмови… все так, як вчора, все так, як "знову" холодний чай і порожні стіни, нема нічого, немає зміни. малює тиша в кутках самотність, кричить безодня, про безтурботність судома зводить ангелам крила, і плаче небо, втрачає силу… і плачуть стіни, і плачуть сльози – солоний чай у великих дозах і навіть тінь хронічно-блідна, занадто хвора, занадто вільна. німі розмови, німі питання… безумовно пусті сперечання – така захоплююча розмова… із віртуальним, любий, тобою.
Безодня крикнула і ангелам скрутило крила. Все плаче--небо,стіни,сльози... Утриматься й мені уже не сила заплачу й на Парнас я пасти пожену біленькі кози.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
