SITE LOGO
Вт, 26.11.2024, 08:56
Меню сайта
Наш опрос
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 3091-3120
Страницы: « 1 2 ... 102 103 104 105 106 ... 176 177 »

avatar
Коли пишеш серцем, яке випромінює світлі почуття - у вірші завжди буде звучати музика найвищих сфер! confu9
avatar
Анумо, друзі, жити в згоді,
Аби при будь-якій погоді
Лиш випромінювати світу
Любов, добро, тепло і світло! yes
avatar
От і добре, що вчитався, аж мій "гріх", мов сніг, "розтався" :)
avatar
Привіт, Ігоре, приємно, що тобі сподобалось. А такими "позбуваючися" я деколи грішу, мушу визнати, це моє Крісманівське (чи Валькіріївське) :)
avatar
Мушу признатися, що мене збентежило "усім коханцям", в уяві виринають відразу юрми чоловіків, які стоять в черзі за "коханням"... Не розумію, до чого тут тоді "дар небес"? Може, це в мене тільки такі ідеалістичні вірші...:cool: Та цього вірша мені важко зрозуміти...
avatar
Ну не заздри мені дуже - бо є жінка в тебе, Друже! :)
avatar
Та ні, проблема не у часі - а у людях! yes
avatar
Ні, це все водночас confu9
avatar
Ну вибачайте вже за відвертість... :)
avatar
І сонце сходить, і бруньки брунькуються, і коти марцюються... :)
avatar
Мене ж болить "Анумо" щораз більше від того, що читаю я під віршем,
а там - лунають сварки і образи... Анумо, друзі, жити дружно разом! yes
avatar
Якщо так - то він не намарне написаний!
avatar
Спробую написати разом, дякую! yes
avatar
А для мене не важливо, що поставлять - п'ять чи три,
Лиш би слів холодні зливи не злякали моїх рим :)
avatar
Вітри уже не втомлені - вони бентежно виють :)
avatar
О, мій Маестро таку музику творить, аж дух перехоплює... :)
avatar
Та він щойно з мене вистрибнув, я ще навіть не втямила - що воно таке, так що приймаю усі дружні поради! :) yes
avatar
Хоч, здається, аж пів світу
Замітають сніговії,
Та під снігом будуть квіти,
А під відчаєм - надія! yes
avatar
В твоїй свідомості дощами
Давно розмило береги,
Все затопило навкруги,
Реальність витіснило снами.
В твоїй свідомості зотліли
Крилаті мрії вже давно,
І опустилися на дно
Подерті доленьки вітрила.
В твоїй свідомості туманом
Заволокло у завтра шлях,
Й душі розорана рілля
Цвісти в цю весну ще не стане...
Та все ж настане новий день,
Свідомість знов осяє сонце,
І залетить в душі віконце
Відлуння радісних пісень! yes
avatar
Важка до променів дорога, але вона вартує того! yes
avatar
Задуматись давно вже пора, поки не надто пізно... shy
avatar
Самотність кригою скувала мою душу,
Печать мовчання на вустах лежить кривава.
Я на шляху свій камінь відчаю не зрушу,
Давно збагнула, що життя – це не забава.
Живемо ми, щоб Істину пізнати,
Та хто ж її в пустелях світу бачив?!
Ідем з надією – знаходимо лиш втрати,
Прозріти прагнем - уподібнюємсь незрячим,
Добро саджаєм – виростає зла колосся,
Любов плекаєм - а ненависть в нагороду.
Чомусь так в світі незбагненно повелося,
Що саме зло ввійшло сьогодні в моду.
Не знаєм, що за рогом нас чекає,
А, може, це на краще? Час покаже.
Підступно вітер в спину нас штовхає –
В обійми друга, а чи знову в лігво враже... shy
avatar
На жаль, відквітли першоцвіти,
Тепер чим серденько наситить?
В пустелях світу - лиш омани,
Чи буде зустріч довгождана?... shy
avatar
Ну нічого собі "насмішила", перед тим, як написати коментаря - довго мацяла голову, чи вона бува не запласмасовіла :)
avatar
Перед таким віршем схиляю свою (сподіваюсь, ще не пластмасову) голову!
avatar
Краса - надто суб'єктивна категорія... Але дякую! tongue
avatar
Глибоко в серці? - не збагнути,
Та вже пульсує у мені
І привиджається у сні,
Де всі табу скидають пута... :)
avatar
Йдем манівцями, немов неприкаяні,
Щастя шукаємо десь по окраїнах,
Навіть до власного болю звикаємо.

Бродим, безликі в безумстві, отарами,
Чварами душу на шмаття розкраяли,
Зернами скверни по вінця загаїли.

Совість вважаємо річчю примарною,
Зрадами ситимось, бідами маримо –
Наче хтось злими усипав нас чарами.

Громи небесні по грішниках вдарили,
Сонце сховалось за чорними хмарами,
Піниться небо в палаючім зареві.

Може, це ангели нас відрікаються?
Марно на прощення люд сподівається –
Душі загублені в рай не впускаються.

Боже, за що так жорстоко нас скарано?
Носимо в душах облудливість Каїна...
Час вже спинитися, час вже покаятись!
avatar
Роксолано, я наче прожила за одну мить усе твоє життя разом з тією Америкою... давно такого СПРАВЖНЬОГО не читала... Дякую тобі за те, що ти ТАКА є!!! console
avatar
На жаль, так і є... shy
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz