Приходь до мене, ніжний і палкий, У мої сни, наповнені по вінця Весною, що співає гімни Жінці, В якій вирує пристрасть, мов струмки. Мені здається, в тих шумних потоках Я втоплю давній сум і всі терпіння. Втішає душу місячне проміння, А ще – відлуння в серці твоїх кроків. Бентежить дух від дотику долоней, З яких тепло і ніжність струмениться. Душе моя, любов'ю ти наситься, Впусти цю ніч фантазій в своє лоно!
Від почуттів в мені нестримний клекіт, Що манить дух у піднебесся синє... Наснись мені, наснись мені, Мужчино, Який живеш за обрієм далеким!
Горить свіча, а ти готуєш чай, Аби забула мила про відчАй. Хтось може це приймати, наче жарт, А хтось - як поетичний твій азарт, Але, якщо ти серцем написав - Нехай живе, бо в цьому є краса!
Падіння, злети, мужність, вигорання - це гра зі смертю, наче в доміно... У вічнім до мети недосяганні ми каменем зриваємось на дно, В якім не має дна людське терпіння, в якім не має меж людське добро. Свій тест здає на людяність людина у Того, хто страхи свої зборов!
Ніжно-довічне наше кохання, З присмаком тУги, пристрасті й сліз, Холодом віє, мить – вже вогняно, Наче комета, показує хвіст. Ніжно-довічне і ненаситне, Очі – безмежжя, в них – світу суть І безконечне свято блакиті, Що кожен прагне душею сягнуть. Ніч одкровення ляже на плечі, Зору явивши те, що нема. Ти знову прагнеш до самозречень Торкнуть вустами його чола... Вогнем кохання дух спопеляєм, Все злато світу – ніщо не варт, Ми надто прагнем торкнутись раю, Чи це не схоже на долі жарт?! Не зупиняйся, минуле радо Тебе до ніжних штовха обійм, Бо лиш кохання над нами владне, Заради нього – живи і мрій!
Та бачу-бачу, Софійко, дуже сумно мені від того (і не тільки від того), якесь таке знецінення і нівелювання відбувається у цьому світі, аж страхи беруть, наче якісь мутації не генному рівні, я зараз навіть не про поезію...
Так, ти не помилилася, Роксоланочко, там у великому залі на третьому поверсі у мене 1 жовтня був пречудовий творчий вечір (найбільше свято моєї душі як по кількості друзів, так і по кількості тепла) до речі, деякі свої вірші виконувала під супровід роялю, це так енергетично. А ще відкрию "маленький секрет" - незабаром буду мати творчий вечір у супроводі симфонічного оркестру львівської Опери