SITE LOGO
Пт, 19.09.2025, 15:02
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви друкували поезію?
Всего ответов: 421
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1041-1050
Страницы: « 1 2 ... 103 104 105 106 107 ... 530 531 »

avatar
Несподіване завершення котячим хвостом, щось у цьому є.
Багато цікавих думок, Ростиславо, лиш часом стрибає ритм і розмір, передивись, воно цього вартує. bv
avatar
Глибина уже відчутна, Ростиславо, трошки десь не десь пішліфувати - і вірш засяє у всій своїй красі. Щасти Вам і нехай на цьому сайті Вам завжди буде цікаво, пізнавально і затишно для душі! happy14
avatar
Мов натягнута я струна:
Почуття – наче ноти оркестру,
Як болить – я соната сумна,
Коли радість – сміється Маестро.
Як звучить у мінорі душа –
Дух і плоть на шматки розриває.
Коли ж небо мажором втіша –
Світ здається подібним до раю.
Злети вгору, падіння униз:
Так було, є і завжди так буде.
Лиш Маестро знов грає на біс
Ці мажорно-мінорні етюди...
shy
avatar
Він білим птахом звився в далечінь
Безмежжя неба, оази волі,
Де душу не ятрить ніщо вже болем,
Де смак забути можна потрясінь.
Вхопивсь за вітер, лицаря небес,
Пішов увись незримими стежками,
Аби ввійти скоріш в небесну браму,
Тягар душі залишивши увесь...
Коли і де фатальний буде постріл,
Що душу нашу звільнить від оков?
Та доки ще тече у жилах кров -
В домівці рідній нам не бути гостем!
Вітрила крил розправлю в широчінь,
Вдихаючи душею вільний простір.
У кожного своя ріка терпінь,
Які закінчаться на Божому помості...
avatar
Пані Алло, дуже добре, що ми згадуємо таких людей, адже доки вони житимуть у нашій пам'яті - вони не вмерли, не канули в безвість...
Щодо вірша - у першому рядку "уходять" виглядає русизмом, може відходять або лишають це життя...
avatar
Дякую, пані Алло, за те, що залишаєтесь шанувальником моїх творінь! da-48
avatar
Та я ж під рання його писала, якраз вернулась з весільної забави, уявляєш - як воно було ще й писати в такому стані ;) Дякую, Ігоре, що підтягуєш, коли треба!
avatar
Дякую, Ігоре, що прийшов на мій голосок! Це у вересні минулого року під час книжкового форуму відбувались поетичні читання...
avatar
Трохи поясню, чому ми такі "зачаровані". Це взимку Оксанка робила презентацію своєї збірки, у залі було 5 градусів тепла, в перервах між виступами вона сідала мені на коліна і ми так грілись до наступного виходу на сцену "у всій нашій красі", нині приємно згадувати, хоч тоді зуби й цокотіли в мікрофон від холоду... tongue
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz