Хм, вірш опубліковано вчора, не знаю, як так вийшло, що я його раніше не побачила. Хочу сказати, що вірш дуже вдалий. І слова безперечно на сьогодні дуже актуальні і дуже пекучі серцю! Дякую Вам за таку поезію!!!!
Останній куплет - дуже вдалий. Та, НМД, є деякі неточності. Колгоспних псів-об*їжчиків не називали тоді - осавула. І його поява не вмотивована в тексті. Іще бажано не допускати збігу 4-х приголосних - (як Вкраїна). А взагалі - непогано. Якщо вдосконалите - буде чудово. Удачі!
і в часи мого колгоспного дитинства псів-об*їжчиків, які "підпалювали людських корів" (знаєте ж, що означає -- підпалити корову? і що та корова означала в колгоспному селянському господарстві? і скільки років гроші збиралися, щоб ту корову з базару привести?...)позаочі називали осавулами, маючи на увазі жорстокість їхню і посіпацтво... мабуть, то народна пам"ять ще з післябогданових часів, коли в Україну ввійшли петрові регулярні війська -- (есаул?...). Борис Грінченко пояснює значення цього слова, як "помещичий приказчик" (... звелів пан двом осавулам витягти жида з хати...) -- том третій, стор. 64. можливо й цих осавул мали на увазі селяни уже радянської доби, таким чином слово не зникло з використання, набуло додаткового смислу. щодо Вкраїни, то це не мій новотвір, крім того, мовний наш український апарат справляється з такими збігами -- легко... бачу, у вас смак до поезії навіть більш вибагливий, чим у офіційних редакторів колишнього "Радянського письменника"... "...з учителів більше спитають..." наразі дякую вам за візит і, сподіваюся, ще будемо спілкуватися і надалі... з глибоким шануванням -- В.С.
Не праві ті - хто каже, що вірш актуальний в якийсь конкретний день! Такі вірші актуальні завжди, їх треба друкувати і на плотах писати, щоб ніхто не посмів забути, що пережив наш народ! Щоб ніхто не посмів забути кому бути вдячним за своє життя! Щоб ніхто не посмів сміятися з таких речей, як вічна війна за Україну (на жаль є і такі, особисто знаю). В грудях заболіло коли читав - це не спроста!
актуальність... перший курс факультету журналістики... поезія актуальна завжди... дякую, пане Akademik787, за мудрість вашу... знаю і я таких, яким смішною здається і прагнення наше до незалежності, і історія трагічна наша... нехай вже... Бог їм судія, рабам, що цілують пристрасно налИгача... такою фігурою я бачила б символ України на Хрещатику, а не ту невиразну, по радянському щасливу, з традиційним снопом золотого збіжжя... ("кормилица"... ) хоча, мій варіант був би, мабуть, занадто трагічним... у крайньому разі -- це символ і він до вас промовив, до серця Вашого... сподіваюся, біль у грудях минув?... фізичний біль, бо сердечний -- поки ми, поти й він з нами...
забудемо про наші непорозуміння... хай там собі, оті пласт-масово голові... все минуло, у перспективі -- світло...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
