Пт, 22.11.2024, 00:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Свій День народження ...
Всего ответов: 464

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Історичні вірші
 

ПРИВИД МАТЕРІ

Розгублена, сполохана, як птиця,
Беззахисна й гнучка, немов лозина,
Заклякла серед поля молодиця –
Русява й чорнобрива, як Вкраїна.

Неначе птах, її квітчаста хустка
Простерла на стерні злинялі крила:
Куди діватись? – В хаті ніч і пустка,
А на городі – синова могила.

До ніг її малі припали діти –
Розхристані, заплакані і босі:
-- Ой, Боженьку, по чому тут вже бити?..
-- Ой лишенько, щЕ батога заносить!..

Свистів батіг, та наче б і не чула.
(…он коло ніг – голодні дітлахи).
Казивсь на жеребцеві осавула –
Ховала біля серця колоски.

Вкраїно! Це твоя трагічна доля.
Пройшли роки – нехай минуть віки –
Оглянься: хто там никає по полю,
Голосить
і шукає колоски.

Додав: LedyDelfin (26.11.2011) | Автор: © Валентина Савелюк
 
Розміщено на сторінці: Історичні вірші, Савелюк Валентина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2863 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): квітчаста хустка, осавула, колоски, голодні дітлахи

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 17
avatar
1 Asedo1949 • 22:51, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Дуже вчасний вірш. Вічна пам'ять погибшим! smile
avatar
3 LedyDelfin • 23:59, 26.11.2011 [Лінк на твір]
дякую за відгук. а пам*ять справді буде вічною -- такого не забудуть ні люди, ні земля, ні небо, ані Бог... великомученики наші...
avatar
2 Roksa • 23:08, 26.11.2011 [Лінк на твір]
Валентино, вірш вразив ді сліз!
avatar
4 LedyDelfin • 00:03, 27.11.2011 [Лінк на твір]
дякую за щирість серця Вашого, люба Roksa... така наша недавня історія...
avatar
5 lyu4450 • 00:18, 27.11.2011 [Лінк на твір]
Хм, вірш опубліковано вчора, не знаю, як так вийшло, що я його раніше не побачила.
Хочу сказати, що вірш дуже вдалий.
І слова безперечно на сьогодні дуже актуальні і дуже пекучі серцю!
Дякую Вам за таку поезію!!!!
avatar
10 LedyDelfin • 07:47, 27.11.2011 [Лінк на твір]
щаслива, почувши од Вас такі слова... вдячна за щедрість Вашу...
avatar
6 maja • 00:50, 27.11.2011 [Лінк на твір]
Дуже сильний вірш. Пройняв. respect up
avatar
9 LedyDelfin • 07:39, 27.11.2011 [Лінк на твір]
дякую щиро. радію словам Вашим і почуттям...
avatar
15 LedyDelfin • 18:47, 29.11.2011 [Лінк на твір]
радію... yes
avatar
7 werty • 00:57, 27.11.2011 [Лінк на твір]
Останній куплет - дуже вдалий. Та, НМД, є деякі неточності. Колгоспних псів-об*їжчиків не називали тоді - осавула. І його поява не вмотивована в тексті. Іще бажано не допускати збігу 4-х приголосних - (як Вкраїна). А взагалі - непогано. Якщо вдосконалите - буде чудово. Удачі!
avatar
8 LedyDelfin • 07:36, 27.11.2011 [Лінк на твір]
і в часи мого колгоспного дитинства псів-об*їжчиків, які "підпалювали людських корів" (знаєте ж, що означає -- підпалити корову? і що та корова означала в колгоспному селянському господарстві? і скільки років гроші збиралися, щоб ту корову з базару привести?...)позаочі називали осавулами, маючи на увазі жорстокість їхню і посіпацтво... мабуть, то народна пам"ять ще з післябогданових часів, коли в Україну ввійшли петрові регулярні війська -- (есаул?...). Борис Грінченко пояснює значення цього слова, як "помещичий приказчик" (... звелів пан двом осавулам витягти жида з хати...) -- том третій, стор. 64. можливо й цих осавул мали на увазі селяни уже радянської доби, таким чином слово не зникло з використання, набуло додаткового смислу.
щодо Вкраїни, то це не мій новотвір, крім того, мовний наш український апарат справляється з такими збігами -- легко...
бачу, у вас смак до поезії навіть більш вибагливий, чим у офіційних редакторів колишнього "Радянського письменника"... "...з учителів більше спитають..." наразі дякую вам за візит і, сподіваюся, ще будемо спілкуватися і надалі...
з глибоким шануванням -- В.С.
avatar
Не допусти, Господи, повторення цього жахіття!
За цього вірша схиляю перед Вами голову!
avatar
12 LedyDelfin • 16:52, 27.11.2011 [Лінк на твір]
...а я взаємне -- за чистоту і глибину почуттів Ваших...
avatar
13 Akademik787 • 22:16, 27.11.2011 [Лінк на твір]
Не праві ті - хто каже, що вірш актуальний в якийсь конкретний день! Такі вірші актуальні завжди, їх треба друкувати і на плотах писати, щоб ніхто не посмів забути, що пережив наш народ! Щоб ніхто не посмів забути кому бути вдячним за своє життя! Щоб ніхто не посмів сміятися з таких речей, як вічна війна за Україну (на жаль є і такі, особисто знаю).
В грудях заболіло коли читав - це не спроста! Tip-Hat Tip-Hat Tip-Hat
avatar
14 LedyDelfin • 18:42, 29.11.2011 [Лінк на твір]
актуальність... перший курс факультету журналістики... поезія актуальна завжди... дякую, пане Akademik787, за мудрість вашу... знаю і я таких, яким смішною здається і прагнення наше до незалежності, і історія трагічна наша... нехай вже... Бог їм судія, рабам, що цілують пристрасно налИгача...
такою фігурою я бачила б символ України на Хрещатику, а не ту невиразну, по радянському щасливу, з традиційним снопом золотого збіжжя... ("кормилица"... ) хоча, мій варіант був би, мабуть, занадто трагічним... у крайньому разі -- це символ і він до вас промовив, до серця Вашого...
сподіваюся, біль у грудях минув?... фізичний біль, бо сердечний -- поки ми, поти й він з нами...
avatar
Вже вкотре -схиляю низько голову перед Вами ...
За пласмасовоголових ,аж сором мені ...

Дякую !!!
avatar
17 LedyDelfin • 10:39, 12.12.2011 [Лінк на твір]
забудемо про наші непорозуміння... хай там собі, оті пласт-масово голові... все минуло, у перспективі -- світло...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz