SITE LOGO
Ср, 06.11.2024, 22:35
Меню сайта
Наш опрос
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1201-1230
Страницы: « 1 2 ... 39 40 41 42 43 ... 176 177 »

avatar
Тут ти, Вікторе, не помилився, лиш ми двоє й знаємо, а іншим приходиться додумувати - про що це ті дві львівські кобіти намудрували?... Та нехай, аби лиш Небеса знали, які ми є СПРАВЖНІ...
avatar
І мені сподобалось, пані Алло, хоч я й ніколи не пробувала yes
avatar
Ой і розвеселили, пані Катерино, так і до танцю ноги самі кличуть, бо мелодія звучить у кожному рядочку... prigun1
avatar
О, бачили б Ви увесь доробок цієї "скромної" Мавочки, це лиш краплина в морі yes
avatar
Бажаю, аби казка ніколи не закінчувалась! yes
avatar
Так, шановний пане Олеже, співчуття ж воно по-між рядками... Не полінувалась більше почитати про Леоніда Таталая в інтернеті, дуже шкода, що Україна втратила таку Людину shy
avatar
А чи варто? Хіба можна змусити квітку не розпускатись навесні, сонце - не сходити зранку, пташок - не співати?! Співай, Пташко, співай! tongue
avatar
Бачу, тут на Анумо стрімко починає пульсувати така мені знайома казково-містична енергія, що зачаровує слух і зір, змушує затамувати подих в очікуванні Дива...
Тішуся, моя Мавочко, що ти нарешті тут! morgay
avatar
Дякую Вам!
avatar
Вона (ця людина) цього заслуговує! yes
avatar
Дякую, пані Катерино!
avatar
Образ мавки у мене стрічається від сили у трьох-чотирьох віршах ( з-поміж кількох тисяч) і то всі ці 3-4 присвячені моїй подрузі Оксані Мазур.
А вірші бувать у мене також різні, хоча й переважають філософські ( я так думаю, так розмовляю, хоч і намагаюсь прозово це робити (думки линуть в більшості відразу римовано, і тому особливих зусиль на написання у мене не тратиться) хоч бувають й інші теми, як оця присвята.
Дивно, мені ще ніхто зі Сходу не казав, що не розуміє мене за мій західний стиль... Та все ж дякую, Ірино, що принаймі намагались зрозуміти.
avatar
"Звичайна" - це знову ж не про тебе, ну я ж то знаю... nohi
avatar
розкуйовджена
Мавка бігала
поміж травами
і покосами
що їй зорями
наворожено?
жити славою
чи йти босою
поміж тернами
і яругами
ніжки білії
в кров роздряпати
і розтерзане
надпотугами
серце-лілію
вбити ґратами...

Мавко-любонько
поміж зорями
десь стежиночка
в'ється вужиком
ружі-губоньки
надпрозорії
п'ють росиночки
плоть остуджують...

Мавко-сестронько
не губи себе
полиновими
снами згірклими
Всесвіт вертиться
не зречись небес
а оновлено
світись Зіркою!
avatar
Вогонь і холод, холод і вогонь...
А, може, варто випустить з долонь
І щось "невідсторонене" впустити,
Аби теплом знов серденько наситить?... yes
avatar
Останнього рядка нема у віршах -
Душа всю Суть лише в міжрядді пише...

Дякую Вам, Олеже, за цей твір і те рентгенівське бачення світу і Людини, яким Ви ділитесь з нами, але яке, на жаль, не кожному ще збагнути... shy
avatar
І цю дуже люблю... також перетягнула її у свою збірку tongue
avatar
А цю Оксанчину роботу люблю понад все - вона у мене красується на обкладинці моєї збірки!
avatar
Хто ти – чаклунка, фея чи мавка,
Муза цілунків, відьма, русалка,
Пікова дама, жінка фатальна,
Леді, що драми грає печальні?
Може, мольфарка, хмар господиня,
Трунок у чарку ллєш ти мужчинам?
Може, князівна знаного трону,
Де ж тобі рівних знайти, матроно?
Брови стрілою, хвилями коси,
Тобі без бою здатись так просто... ;) tongue
avatar
О, емоційна - це дуже слабо сказано, вулканічно-стихійна з елементами магії та містики ;)
avatar
ще могли бути ріжки і копитця, але пронесло на цей раз ;)
avatar
Вони в мене трохи "мутантки", бо їм після Чорнобиля повідростали хвости ;)
avatar
Сумніви і байдужість - не дозволить звести місток поміж двома берегами... shy
avatar
У всіх є власні життя арени,
Хоча й людині так незбагнені.
Ніхто не знає, що там, за рогом –
Чи зустріч з чортом, чи милість Бога?
Не бачать очі справжньої суті,
Бо зір душевний в панцир закутий.
Не знає серце, кого полюбить –
Чи світлу душу, чи ту, що згубить?
То шлях до пекла встеляють квіти,
Зло любить маску добра носити,
Слова лукаві щиро лунають…
Чому так в світі? Ніхто не знає.
Що б не чекало нас там, за рогом,
Які б не були з терня дороги,
В ім’я любові, життя заради –
Ходім до світла, жадаймо правди!
avatar
Може бути й так, пане Пилипе, але цей вірш уже є в моїй збірці і тому міняти його я вже не стану, краще колись напишу щось інше. yes
avatar
taks Тебе тут давно бракувало, гадаю, що ти станеш тут ( і не тільки) всенародною любимицею! happy21
avatar
Та якби не ти - не було і цього вірша, і ще з десяток-другий, і моєї збірки, а може й навіть Валькірія давно б уже канула в Лету...
avatar
Щойно зібралась тобі написати, аби ти надрукувала цього вірша, на який я написала цей свій коментар, а ти вже це зробила. Ну не екстрасенс? tongue
avatar
Навзаєм, Ірино, а ще - завжди рухатись вперед, вгору, до світла, знань, при цьому не забувати зазирати у глибини джерел мудрості і власної душі! Досконалість не має меж... А корону, ордени чи медалі... нехай одягають час і люди!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz