SITE LOGO
Чт, 07.11.2024, 00:43
Меню сайта
Наш опрос
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1231-1260
Страницы: « 1 2 ... 40 41 42 43 44 ... 176 177 »

avatar
Дякую, Ірино, та це найменше, де я потребую удачі, з творчістю у мене все дуже добре, адже пишу для душі, душею, а ще деколи дарую свою писанину душам ближніх.
А з тунелю справді можна й не вийти, особливо тоді, коли не бачиш світла в його кінці. Бажаю Вам завжди знаходити Світло і не блукати темними тунелями (манівцями)! А найтемніша пітьма, зазвичай, не у світі навколо - а у власних душах...
avatar
Дуже сподобалась рима "тунель" - "карамель". tongue Хоча не можу собі уявити, як закручують у тунель, швидше в лабіринт або у воронку...
avatar
Такі вірші говорять про характер автора значно більше, аніж може вміститись в десятках рядків автобіографії... тепер мені зрозуміло, чому автор так вперто не дослухається до жодної поради колег по перу, вважаючи свій "стиль" досконалим і неперевершеним. Усі ми можемо помилятися і лиш сильні і мудрі визнають власні помилки, скільки б літ вони не прожили на цім світі...
"П'єдестал" і "бездарність" ну дуже вже погано римується, до речі...
avatar
Сьогодні теж живуть десь Клеопатри,
Раби яких горять в любові варті...
happy14
avatar
Дякую, пане Іване, що завітали у мій древній ліс! happy4
avatar
Як душею пишем - оживають вірші,
нам дарують крила, слово - справжня сила! yes
avatar
Ось я також про те саме...
Хоч добре слово обійме
Й на відстані великій,
Все ж гумор - добрі ліки! nohi
avatar
Ой, що тут коїться, лишень
Погляньте люди добрі -
Ще не ліг спати білий день,
А що вони тут роблять -
Куйовдять "чуба" (чи там як),
Привіти шлють гарячі...
Я вже червона, наче рак,
То не Мартин - а мачо! s-5
avatar
Так, Таєчко, він має парочку років, колись написаний як коментар на вірша Оксани Мазур ( художниці, що ілюструвала мою збірку). До речі, Оксанка вже на Анумо, лиш вона ще не активована...
avatar
Хай подобріє день сердитий,
Бо як інакше - довкруж літо! roze
avatar
Чомусь мені пригадався один мій дуже давній вірш, написаний ще в минулому тисячолітті...

Не вір мені, як в відчаї чи горі
Тобі промовлю: ”Більш не приходи...”.
Не вір у час відливу зраді моря –
Воно до берега вертається завжди.
Я знов сумую й пристрастю палаю
І серце без вагань Тобі віддам.
Я – наче хвиля, завжди повертаю,
Щоб в ноги впасти рідним берегам.
Я прагну доторкнутися до мрії,
Зневіру проганяючи й біду.
Постань для мене берегом надії,
Чекай мене: я хвилею прийду!
avatar
Кінець - ділу вінець ;)
avatar
Десь між зорями у небі
Народилась мрія мрій.
Що душі для щастя треба?
Щоб у ній вогонь горів,
Щоб з джерел святих напитись
І розтяти тьму світів.
Хай в душі панує літо
Й почуття лише святі!
avatar
Дякую, Іванку!
avatar
Дякую, друже Мартине, що не залишаєшся байдужим до долі нашої Голубки навіть у далекім-предалекім краю!
avatar
А ми будемо чекати! yes
avatar
Ірино, не слід так болісно реагувати на критику, мудрих вона лише стимулює до вдосконалення, чи не так? І справа тут зовсім не у римах - а у ПОЕЗІЇ, у мелодії, яка ллється з кожного рядка і поміж ними, у тих посланнях світу і людям, які має нести мистецтво Слова. Ну почитайте хоча б Валентину Савелюк і спробуйте відчути різницю.
Без образ.
avatar
Я щось не зрозуміла про мавок, та нехай.
Щодо "захищати" - мене тут захищати, Ірино, не потрібно, я за фахом адвокат і скоро вже двадцять років поспіль захищаю сотні, якщо не тисячі, народу, так що це не про мене, я достатньо сильна, щоб заахистити і себе, і Вас, і усе Анумо разом взяте.
І на останок - кожна думка має право на існування, не слід боятись висловлювати свою думку. Гадаю, якщо кажеш "а" - слід сказати й "б".
А щодо "рідного краю" - мова йде про ніч у Карпатах, про рідних мавок і магію карпатської ночі. Мені видається, що тут все зрозуміло.
avatar
Не впадайте Ви у розпач,
Бо слова людські пророчі.
А в Мартина все є добре -
Серце в нього ж бо хоробре,
І життя загартувало...
Не печальтесь, люба Валю! happy4
avatar
В цьому світі зла є досить -
Лиш любові серце просить,
А ще прагнуть крила лету...
Ось такі думки в поета ;)
avatar
Колись давно, понад 10 літ тому, була знайома з одним стареньким поетом, котрого без перебільшень можна назвати Майстром пера і велетом Духу, коли він почитав сотні моїх віршів (я тоді вважала, що це вірші), Він мені сказав - "Наталко, тут нема поезії, це римована проза". Лиш по сплину десятка літ, написавши не одну тисячу творів, вважаю, що саме зараз у мене деколи з душі лине ПОЕЗІЯ, все інше - проза, що деколи римується...
Вчитись і вдосконалюватися потрібно постійно, ніхто з нас не є ідеальним. І ще - варто дослухатись порад колег, у яких багатий життєвий досвід і є чому повчитись!
avatar
Без прощень темніє білий день,
Без прощень не чутимеш пісень,
Без прощень - в душі гірчить полин,
Без прощень - у світі ти один...
avatar
Ріка життя
Тебе несе
Без вороття.
Здолай усе -
І воду, й брід,
Пороги зла,
Зневіри лід,
Вогонь до тла,
Зневір дощі,
Облуди град...
Хай на душі
Панує лад! yes
avatar
Сумніше, мабуть, тому, що на віку прожила трохи більше... shy
avatar
Хоча й не випаде щаслива долі карта,
Щоб там не сталось - все простити варто.
Тягар жалів залиш навік в минулім,
Лише б любов у серці не заснула,
Лише б вогонь у нім не загасити... roze
Вона простила й Ти зумій простити!
avatar
Цікаво написано, хоч і одними фактами, без особливих творчих фарб. Зупинятися не варто, бо якщо до доброї суті додати ще й форму - буде що показати людям.
avatar
Нагода - ювілейний творчий вечір Оксани. А "просто чи непросто" залежить від того, як щиро запрошують... yes
avatar
Мені для тебе нічого не шкода, ти ж знаєш... s-8
avatar
Кохання - загравання із вогнем, який то спопеляє, то підносить
Наш дух від щастя аж у високості, куди й орел ніколи не сягне...

Гарно, Іванку, хоч і щемливо-журливо-ностальгійно!
avatar
Нехай у цих нескорених стихіях -
Тебе завжди любов і віра гріє!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz