КЛЕОПАТРА

     О, Клеопатро, квітка золота.

­­­     З тисячиліть ти ллєшься горделиця.

­­­     Жіноцтва недосяжная мета,

     Всім світом неприборкана цариця.

     Коханців вранці - всіх чекала смерть,

     Хто своє тіло цінував ще вище ?

­­­     Прозора неосяжна круговерть,

­­­     В чиїх обіймах захлинались тищі.

     Так, Август переміг, та не спромігсь

     Впрягти тебе до себе в колесницю,

     А, мов той раб, низенько уклонивсь

     Хоч мертвій, та не бранці, а цариці.

     Тече тисячиліть руда вода,

     Та не затьмаряться ні честь твоя, ні врода.

     Ти пригорни, і радо я віддам

 ­­­    Тобі життя за ніч у насолоду!

      1983 .