Вірші живі
(Любіть вірші – вони живі!)
Вірші – це як діти, а поет - їх мати.
Наперед не знати, що з них може стати.
Пише всяк, як бачить, чи як відчуває.
Двох подібних віршів на землі немає!
Кожен вірш живим є й душу, мабуть, має.
Чи тобі сподобавсь – він переживає.
То ж читай уважно, вдумайсь в слово кожне,
Бо воно наснаги додавати може.
Музика до слів ще – з пурпура
вітрила,
Так потрібна віршу, як пташині крила!
Зазвучить в повітрі десь на стадіоні,
В лісі, в чистім полі, а чи у вагоні…
Музика з словами душу
звеселяє,
Або сум наводить - людям серце крає,
Як кохання перше, чи любов запізня.
Музика з словами – це романс чи пісня!
Вірші, як і люди, різні долі мають.
На своїх сторінках сплять, відпочивають.
Прочитай сторінку, пробіжи очима
Та й закрий тихенько. Вірш нехай спочине.
17.05.2012р. Пилип Тихий
|