Люба Валю, це я мала необережність нині залишитись вдома й зайнятися "благочинністю", але добро завжди винагороджується... ну ти знаєш чим. Ось я й "простимульована" по вінця одкровеннями на свою адресу про відсутність у мене людяності, хворобливу гордість, зарозумілість та інші "моральні цінності". Я щоправда на такі речі реагую стримано, але деякі висновки зробила. Нині день одкровень, та чи це вперше? та чи це найгірше?...
Олександре, дякую Тобі звісно, хоч насправді нічого ж не трапилось (порівняно з тим, що в житті приходилось переживати). Я ж адвокат за фахом все таки... А якщо чесно - так сумно стає деколи на душі, споглядаючи за марнування наших життєвих сил...
Валю, це не у приваті "сталося", та й чи сталося щось таке особливе? - ще треба подумати, просто люди часами виплескують у простір свої справжні емоції, то й нехай, не можна ж постійно лукавити і ховати своє справжнє обличчя. Саме в такі миті стає зрозуміло, що людина насправді до тебе відчувала. Час зривати маски - я тільки за СПРАВЖНІСТЬ!