SITE LOGO
Пт, 22.11.2024, 14:47
Меню сайта
Наш опрос
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 211-240
Страницы: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 176 177 »

avatar
Якщо два ока - то й дві блискавиці ;)... Дякую, пані Катерино, шануймося!
avatar
От весна-красна - мете завірюха,
Закохалася зима аж по вуха... ;)
avatar
Гадаю, що ці Ваші "обставини" завершаться добре і Ви до нас повернетесь з новими віршами. Тримайтесь, Олеже!
avatar
О, ця "стара" далеко ще не квола, хоч нам під ноги й сиплять тони солі -
Не зацюмриться піт ніяк з "старої"... мо', проти неї треба іншу зброю?...

Хочу сподіватись, Олеже, що у Вас там все гаразд. Нехай з зимою минуться всі Ваші проблеми і негаразди!
avatar
Хочеться вірити, що вони уже народилися...
avatar
І не тільки поет, а й той, хто відчуває свою ідентичність, відчуває себе сином землі, на якій родився і живе... Дякую, пані Галино!
avatar
Пані Катерино, це "Пора!" витає уже віки поспіль... скільки йому ще витати? - якби ж то знати...
avatar
Ми до літечка простуєм - за вікном весна лютує... ;)
avatar
Хоч відійшли вони у вічність -
Нехай горять в іх пам'ять свічі,
Нехай живе у нашім серці
Усе, що рідним серцю зветься!
avatar
Хай райдуга дива розсиплеться іскрами щастя
на спраглу землицю, на світ цей і душі людей,
аби зажили ми у мирі і Господа ласці,
аби розпрощались зі злом, що нас в прірву веде!
avatar
Героям слава!
avatar
Віками коріння вростає крізь землю,
а в земленьці темно, а в земленьці темно.
Буває, що морок оселиться й в серці
і вийти не може - закрито всі дверці...
avatar
Та це щойно писалось, як коментар, іншому поетові на іншому сайті...
Єдине, що зараз можу - то це, сидячи в ліжку, "підливати масла у вогонь"... happy14
avatar
Так... і Прометеї, і Кобзарі наших мрій, і Каменярі наших душ... Ось щойно написалось...

Правила "вилами писано"
Кимось, хто п'є нашу кров,
Дух наш свобідний затискують,
Прагнуть загнати в ярмо.
Док' ми мирились з поразками
Й меч не торкався руки -
Мали "месій", що під масками
Носять личину вовків.
Звали нас "бидлом, отарою",
Пам'ять стираючи вщерть,
Ситились нашими чварами,
Прагли щораз нових жертв...
Довго покірно мовчали ми,
Кров'ю стікаючи з ран.
Може, не наші це правила,
Їх вже міняти пора?!
Воля стає щораз ближчою,
Серце пульсує  - "Прозрій!".
Де ж Ви, народу Сподвижники?
Де Кобзарі наших мрій?
avatar
У кожному рядку - щипочок віри, у кожному міжрядді - цілий світ... 
А знаєш, крила просяться в політ від слів Твоїх, таких глибоко-щирих! flowers
avatar
З поверненням, Роксоланонько! Щаслива мить - коли є поруч пристань...
avatar
Так, пане Іване, за віконцем ще хурделить... Та головне, аби у серці сіяло сонечко!
avatar
То мені так відгукнулось після прочитання твого вірша...
avatar
Буває мить - здається зайвим слово,
Лягають всі слова на денце серця...
Збагнена всім - це мова лиш Любові,
Основа всіх основ, що світ оновить
І відчиняє всі незримі дверці
До диво-сфер, в яких панує світло,
Що струменить із віч, по вінця щастя,
Де спокій, благодать, одвічне літо,
В яких людська душа себе наситить
Теплом по вінця... Там не носять маски,
Немає фальші, справжнє все достоту -
Чуття і дотик, музика мовчання,
Єднання душ, складання в серця соти
Бажань і мрій, любов там є оплотом
На всі віки, аж до часів останніх... roze
avatar
У світі ілюзій не знаєш - хто друзі,
Там маски на лицях, вогні блискавиці,
Фальшиві слова і знецінена слава,
Пітьма сповиває всіх в шати лукаві.
Там все неправдиве - і небо, і зливи,
і люди, і мрії...
Ілюзії ж гріють,
Та гріють недовго, бо там, десь за рогом
Їх спалить проміння весняного сонця,
І ти запитаєш у дзеркала - "Хто це?",
І знову побачиш без масок і гриму -
Цей світ і людей в нім, свою навіть риму,
І душу, що поряд, і... янгола свого,
Що вкаже до світла і правди дорогу!
avatar
Коли душа сумна - навколо ще зима,
усе закуто в лід - людські серця і світ,
і ти, й вона, і хтось... життя проходить повз -
любові в нім нема...
Коли нема її - стікають сльози з вій,
всихається трава, втікають всі слова,
змовкає Менестрель, пісками дме з пустель,
кривавить сонця лик, міліють русла рік,
бракує крилам сил...
Душа - з двох половин! s-8
avatar
Вона - любов життєводайна, що прочиняє двері в Рай нам... roze
avatar
Дякую, пані Тетяно!
avatar
Дякую, Іванку! Деколи варто прислухатись до свого Я...
avatar
Коли пишеш про невигадані почуття до реальних людей, коли у кожному рядку і міжрядді твої справжні думки - це завжди насичено... Дякую, Оксаночко!
avatar
Дякую, пані Галино, за гарні слова на адресу моїх віршів, не дивлячись на мою критику на адресу Ваших! bv
avatar
Я, на жаль, з власного досвіду знаю, як це, коли хтось, хто вже за рубежем, видається живим і досі...

Комусь дано за грані зазирати... хтось зір душі втиснув навік за ґрати...
avatar
Прекрасна Поезія, Марієчко! У кількох словах - стільки барв і граней. Дивно, що декому це схоже на прозу, хоч у кожного свої власні еталони...
avatar
Не вмерла пісня ще, о ні, як і надія в нашім серці,
Повірте - щастя Вам всміхнеться, як змерзла земленька весні! roze
avatar
Пані Галино, Ви дуже добре радили Аллі Баранкевич перед поданням віршів їх спочатку перечитувати... А ось тепер самі подивіться уважно на Ваші рими (біжать - біг, весни - зими, дощ - дощ, прибере - зацвіте...), ну Ви ж уже поет з досвідом, тому мали б більш вимогливо ставитись до своїх поетичних творінь. А останній стовбчик і зовсім вибивається по формі з загальної канви вірша. Слово "дощ" в чотирьох рядках вживається аж чотири рази... Попрацюйте над віршем, не лінуйтеся, не намагайтеся виставляти щодня по "сирому" віршу - краще один в тиждень, але такий, якого можна буде назвати Справжньою Поезією!
Щиро, Валькірія
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz