час вічних істин що спалять морок настане скоро свої обійми розкриє Всесвіт готовий вплести у долю кожну яскраві смужки любові й дружби в серця порожні налити світла щоб стало видно усім незрячим і безталанним хто з упованням жадає зцілень від лжі й облуди хто вірить в Чудо воно здійсниться час змін вже скоро розвіє морок в моїх зіницях ледь зрима цятка - у Рай дверцята...
Бачу, пані Катерино, Ваш вірш не залишив байдужим наших анумівців, Ваші слова - наче лакмусовий папірець для душі - одразу видно, хто чим дихає і до чого прагне, у кого які моральні цінності... одні прагнуть Добра і Правди, а інших влаштовує жити у світі, в якім по вінця зла та брехні... світло й тінь завжди поруч...
У кожнім з нас - живе частинка сонця, у когось в серці, іншим світить в оці, а хтось його на дно душі ховає - таким і небо чорним виглядає... Дякую, Оксаночко, і Ти світитись ясною зіркою і випромінюй світло світу!
Маю признатися, пані Катерино, що у мене думки плинуть римовано (десь колись стався такий "збій у програмі", хоча я тепер рідко ці потоки дозволяю собі випускати у простір, адже світ зазвичай не розуміє такого... тому й змушена "прозувати"... але все ж думки постійно пульсують римовано...це наче хвороба якась...
Вітаю, пані Анно, на нашому сайті! Це не просто вірш - це сповідь Душі, у цих рядках і навіть міжряддях - найщиріші одкровення... дуже відверто і зболено, та чи може бути інакше, коли пишеш серцем?...
Чудо є, та нам на цьому світі Важко їх знайти, пора зневір. Де ж вони - болючі всі одвіти? Рим - і той уже не вабить зір... Все просякло сплетенням енергій, Все пульсує з Космосом у ритм, Не збагнути нам людський егрегор, Не розкодувати алгоритм... Вже були розп*яття і Голгофи, Хтось за нас воскеснув вже колись. Дивно так поєднані ці строфи, Як і наші долі, що сплелись...
Знаєте, пані Галино, ось недавно мала виступ в Івано-Франківському обласному ліцеї для обдарованих дітей, там казала діткам, що не так важливо, якими талантами вони володітимуть, у якому виді мистецтва зможуть досягти вершин, адже найбільше мистецтво з-поміж усіх - це МИСТЕЦТВО БУТИ ЛЮДИНОЮ...
А мені особисто сподобалося "вільне немовля", ніколи раніше не стрічала у віршах про дітей такого. Дивно, що слово "воля" може комусь різати слух... Нехай Малюк росте сильним і вільним, як птах, а Матуся помагає йому зміцнювати його крилята!
Вітаю, Ольго, на Анумо! Цікаво пишете, є свій стиль і глибина, тому впевнена, що Ваша творчість не згубиться серед поетичного виру - а стане окрасою на сторінках цього сайту...
[/size]Колись, років надцять тому мені писалося про пам'ять таке...
Все минає - і будні, і свята, І хвилини щасливі й сумні, Тільки спогадів в серці багато - Мов картин на музейній стіні. Все минає - і радість, і горе, І ненависть, і навіть любов. Все поляже у пам'яті морі, Щоб колись відродитися знов. Час проходить і зцілює рани Нам від болю, журби і образ... Знай - те серце не стане, мов камінь, У якому вогонь ще не згас!
Пані Галино, Ви помиляєтесь у тому, що чіпляються лише до Вас, мені неодноразово під моїми патріотичними віршами пишуть, що "всі люди - це раби і нІчого закликати до змін, потрібно миритися, бо навіть Шевченко і Франко писали свої вірші намарне, оскільки життя на краще у нас так і не змінилось від їх віршів...". Хто так пише - нехай і тішиться своїм рабським єством. А нам з Вами робити свою справу. Знаєте, я ще з 1989 року виступаю перед тисячними аудиторіями, закликаючи люд скинути своє рабське ярмо, роблю це й до нині. Впродовж багатьох років на моєму робочому столі стояло фото, де я у Франковій кузні (у с. Нагуєвичі, де народився Франко), тримаю піднятий над головою великий молот, а під фото мої слова - " Мій молот - Слово, ним лупаю Скалу байдужості й облуди. Чи поцінують труд мій люди - Надію маю!". Ось і Вам раджу - ні на кого не зважайте, пишіть про те, чого насправді потребує Ваша душа, а своїм "критикам" побажайте одного - швидкого прозріння!
Пані Галино, хоча у Ваших віршах зазвичай шкутильгають рими чи збивається ритм, але ніхто не може Вас звинуватити у тім, що Ви - байдужа людина. Ви - справжня донька своєї землі, яку болить душа за всі її біди, яка не може мовчати і крик своєї душі виплескує у всесвіт, як уміє. За це Вам моя шана! Але ж люди не усі такі, навіть і на цьому сайті, декого з колег дратують вірші про рідну зістраждану Україну чи про мову, яка корчиться в судомах від наруги... У кожного свої моральні цінності, тому не дивуйтеся, що хтось Вам тут закидає, як великий гріх, любов до рідного краю. Це вибір кожного, одному - бути довіку безмовним рабом і прозябати у власному болоті, а іншому - прагнути змінити цей світ на краще. Ви однозначно належите до других. З повагою, Крісман
Добрі роздуми душі про душу... цікаво спостерігати і за світом, і за людьми, а найцікавіше - за самим собою, ну стільки всього можна там побачити незвичайного, якщо вміти бачити і чути, а не лише дивитись і слухати...
Рими, як і їх носії - без гриму і масок деколи виглядають неприглядно, у деяких випадках навіть потворно... хтось обирає все життя ховати свою справжню суть і так вростає у маску, що й забуває сам - який він насправді, а інший має мужність оголити перед світом свою душу... це вибір кожного... Дякую Вам за розуміння!
Тут виходить наче замкнуте коло - струменить любов і струменять блискавицІ (бо ока два)... але ж тоді з любов'ю не буде узгоджуватись "струменять", але ж з двох очей як вилітатиме одна блискавиця?...то як бути? Хай вже буде, як є...
');
var elem = $(elem);
elem.find('img').hide();
elem.append(waitImg);
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam') ? 0 : 1; // invert - 'data-not-spam' should contain CURRENT 'notspam' status!
$.post('/index/', {
a : 101,
scope_id : uCoz.spam.config.scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
waitImg.remove();
elem.find('img').show();
if (response.error) {
alert(response.error);
return;
}
if (response.status == 'admin_message_not_spam') {
elem.attr('data-not-spam', true).find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam-active.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).hide();
} else {
elem.removeAttr('data-not-spam').find('img').attr('src', '/.s/img/spamfilter/notspam.gif');
$('#del-as-spam-' + messageID).show();
}
//console.log(response);
});
return false;
};
uCoz.spam.report = function(scopeID, messageID, notSpam, callback, context) {
return $.post('/index/', {
a: 101,
scope_id : scopeID,
message_id : messageID,
not_spam : notSpam
}).then(function(response) {
if (callback) {
callback.call(context || window, response, context);
} else {
window.console && console.log && console.log('uCoz.spam.report: message #' + messageID, response);
}
});
};
uCoz.spam.reportDOM = function(event) {
if (event.preventDefault ) event.preventDefault();
var elem = $(this);
if (elem.hasClass('spam-report-working') ) return false;
var scopeID = uCoz.spam.config.scopeID;
var messageID = elem.attr('data-message-id');
var notSpam = elem.attr('data-not-spam');
var target = elem.parents('.report-spam-target').eq(0);
var height = target.outerHeight(true);
var margin = target.css('margin-left');
elem.html('').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('
' + response.error + '
');
} else if (response.status) {
if (response.status == 'message_spam') {
context.elem.text(uCoz.spam.sign.notSpam).attr('data-not-spam', '1');
var toggle = $('#report-spam-toggle-wrapper-' + response.message_id);
if (toggle.length) {
toggle.find('.report-spam-toggle-text').text(uCoz.spam.sign.hidden);
toggle.find('.report-spam-toggle-button').text(uCoz.spam.sign.show);
} else {
toggle = $('