Пт, 22.11.2024, 00:14
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про жінок
 

ВЕСІЛЛЯ

Із книги "У подиху Сонця"

ВЕСІЛЛЯ

І
Запалилися світло усі свічники,
Сяє свято, як сонце, моєї дочки.
Сто свічок-молитов – до Ісуса Христа…
Наче з білих троянд пелюсткова фата.
Ще обітницю тихо шепоче дочка,
І кохання сиренами в серці, гука!
Ще веселі й хмільні обнімають дружки,
Стелять стежку ясну вишиттям рушники.
Тільки мріє дочка, щоб коханий дививсь,
Щоб для них, для обох, цілий світ засвітивсь!
Вірить щиро, що доля у них – не гірка,
І весільний салют відтепер не змовка!
А надворі трава у вечірній росі,
І бажають добра, «гірко», – просять усі,
А із неба зірки споглядають на них –
Наречену цілує, цілує жених…
А попереду днів розстелилась Ріка –
Хай живе у любові щасливій дочка.

ІІ
Тещі зять молодий одягнув чобітки,
І були чобітки, як пір’їнки, легкі…
А дочка у фаті, як метелик з небес.
Тільки в серці моїм – не весілля, а стрес,
Тільки рветься душа і несеться кудись…
Пригадалося те, що минуло колись,
І весілля своє, і любов, що пішла,
Бо на серці давно відбіліла зола…
І не в парі уже, бо шляхи розійшлись,
Тільки хоче дочка, щоб було, як і скрізь,
Щоб усе, як в людей, щоб батьки обнялись,
Та між ними завмерла загублена вись.
І вперед – ні на крок, наче прірва чека…
У весільнім вбранні вперше плаче дочка.
Гості-бджоли услід: «Що за мати така?!»
А душа між зірок сиротою блука…

ІІІ
Ще копійки збираю по інерції…
Та й відкладаю в гаманці убік.
І донькам вже моїм не треба «лекції» –
У кожної – законний чоловік.
Але весілля, ніби не скінчилося,
Ще посіваю житом машини…
Щось відгукнулось в серці, покотилося,
Невже трикляте почуття вини?
Воно і ниє потихеньку: «Каюся…»
А що я можу, щоб усе – гаразд?..
Ніщо в житті навічно не кінчається,
Ведуть шляхи усіх вперед, назад…
Ніщо в житті навік не забувається,
А навпростець біжиш кудись – дарма,
Бо за тобою хмари насуваються –
Від них рятунку на землі нема…
Благаю долю, щоб дітей не ранила,
Бо, наче стигма, рана ця болить.
Моя фата давно уже розтанула –
Хмаринка в небі, просто біла мить…

ІV
Ще струшую свої зів’ялі крила,
Іще з душі сповна не вийшов стрес.
А світ, як наречену, в сукню білу
Вдягає землю – знову рай воскрес!
Минають дні у клопоті щоденнім,
А я пишу – бо, як іще мені?..
Хай кажуть, ніби вірші – це щоденник,
І так, і ні. Повірте, – так і ні…
Вже терези мої дзвенять астрально,
Гармонію шукаю у думках.
Що день, то мить минає сповідальна,
Що мить, то час лишає тільки прах.
На п’яти наступає пізня осінь,
Гудуть вітри… Та кожному – своє!
Ніяк не можу ще збагнути й досі,
Що все, що маю, то – життя моє…
2004

Додав: darunok (28.03.2013) | Автор: © Анна Лимич
 
Розміщено на сторінці: Вірші про жінок, Лимич Анна

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2910 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Asedo1949 • 17:37, 28.03.2013 [Лінк на твір]
Дуже гарно!!! up 55555
avatar
Вітаю, пані Анно, на нашому сайті! Це не просто вірш - це сповідь Душі, у цих рядках і навіть міжряддях - найщиріші одкровення... дуже відверто і зболено, та чи може бути інакше, коли пишеш серцем?...
avatar
3 mak00 • 20:59, 28.03.2013 [Лінк на твір]
П.Анно,дякую за вірш, дуже сподобався. hands
avatar
4 Pylyp • 17:20, 31.05.2013 [Лінк на твір]
Щиро, відверто, зболено, вистраждано: "А душа між зірок сиротою блука…"


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz