SITE LOGO
Пт, 22.11.2024, 02:43
Меню сайта
Наш опрос
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 121-150
Страницы: « 1 2 3 4 5 6 7 ... 176 177 »

avatar
Приємно бачити нових, талановитих поетів на нашому сайті!
Чекатиму на нові твори...

А ти знаєш - що є в нас основою?
 Що є сенсом Господнього промислу?
 Кожен день нас усіх проскановують -
 Наші думи, бажання і помисли.
 Залишається грань незбагненою
 Поміж світлом і тінню одвічними,
 Наша кров, протікаючи венами,
 Нам життя по краплині відлічує.
 Стерто грані між днями і ночами,
 Між гріхом, що вростає у праведне.
 Що нам зорі ясні напророчили?
 Постелили б собі, якщо знали б де...
 В цьому світі, зневірою зморені,
 Йдем наосліп крутими стежинами,
 І душа, мов землиця незорана,
 Прагне трішки зігрітись... Людиною.
 І нічого у цім дивовижного,
 Бо єдиною, всім зрозумілою,
 Є любов, що даруємо ближньому -
 Мова Бога і Всесвіту цілого!
avatar
Іди за серцем навмання,
Хай в нім вогонь горить все дужче,
Бо лиш любов - непроминуща,
Мов світло завтрашнього дня!
avatar
Ой пані Катрусю, цей гуцульський говір важко піддається на корекцію... ;)
avatar
Тут не посперечаєшся... Дякуємо щиро!
avatar
Дорогенька пані Катрусю, дякуємо Вам за Ваше гаряче любляче серце, з Ваших коментарів ми скоро окрему збірочку сформуємо!
avatar
Дякуємо, Ярославе, за Ваше чудове поетичне привітання нашій поетичній родині!
avatar
Дякуємо, Наталочко, за твої, завжди такі теплі побажання для нас!
avatar
Ось радіє мама й тато -
Позлітались янголята
На забаву до синочка,
Аж сіяють в нього очка s-9
avatar
Дякуємо сердечно, Галинко, за Ваші теплі побажання!
avatar
Дякуємо Тобі за такі щирі слова! Тема, звісно, неперевершена, хоч, мушу признатися, з народженням сина творчість моя значно згасла, я ж в основному пишу про якусь важку філософію нашого буття...а ці вірші є більше заслугою нашого Татуся, я ж лише дещо додала і надала їм оправи...
avatar
Дякую, Наталочко, за те, що завжди так чуйно відгукуєшся на нашу творчість та співпереживаєш разом з нами!
avatar
Пане Іване, ми з радістю ділитимемось з Вами тими вібраціями серця! valentinka2
avatar
Дякую Тобі, Укране, за твою віру у наші сили! А цей вірш, як і попередній, розпочинав писати Мартин, а я уже довершувала, ось і вийшла ще одна спільна творчість...
avatar
Дякуємо, дорога Галинко, за щирі слова! Хоча, мабуть, не легкої долі проситимем нашому синові - а сили волі, міцності духу, мудрості душі, аби пронести гідно всі свої хрести і, не дивлячись на всі колючі вітри життя, завжди залишатись Людиною!
avatar
Дякуємо, Укране, за добрі побажання нам і нашому синочку, знай, що твої душевні, глибокі вірші будуть найкращим для нас подарунком!
avatar
Сердечно дякуємо Вам, пане Іване, від нас усіх за Ваше щире, небайдуже серце!
avatar
В  пустелях  світу  важко  віднайти
Ту  душу,  що  з  твоєю  -  одне  ціле.
Пройдеш  крізь  сотні  різних  перевтілень,
Та  в  серці  тінь  нестимеш  самоти...
Кохання  -  загравання  із  вогнем,
Який  то  спопеляє,  то  підносить
Наш  дух  від  щастя  аж  у  високості,
Куди  й  орел  ніколи  не  сягне... s-8
avatar
Ой людоньки, яка краса-а-а-а-а! Шкода, що я не чоловік... yyess
avatar
Сумно хмари по небу снують,
Відкидаючи тіні в світ.
Хтось шукає у втраченім суть,
Ну а хтось - навмання крізь брід
Йде й не бачить - стрімка течія
Вириває й коріння дерев,
Хтось не знає страхів й відчиня
Усі двері, котрі обере.
Вже не чутно у небі "курли",
Дощ змиває сліди облуд,
Понад хмарами горді орли
Подивовано зрять на люд -
Хтось зривається з них у фальш,
Вже йому не ятрить олжа,
Хтось гартує свій дух, мов сталь,
Бо знайшов, де зі Злом межа.
Хтось забув, як тримати меч
І любов оселив в душі,
Хтось втікає від самовтеч,
Не збагне - хто свої, чужі?...
Сум осінній застуджує кров,

Ліс осінній радіє від злив.
Світ завмер у чеканні обнов,
Люд принишк у наближенні див... 
happy4
avatar

Сум осінній застуджує кров,

Ліс осінній радіє від злив.
Світ завмер у чеканні обнов,
Люд принишк у наближенні див...
avatar
Щиро дякую!
avatar
Дякую, Оксанко. Це писалося, як коментар на вірша Катерини Чумак, він вийшов трохи більшим, як звичайний коментар, ось я його й виставила окремим віршем...
avatar
Дякую, Галинко, на доброму слові! останнім часом майже не пишу, мабуть, виписалась уже...
avatar
Дякую, пане Іване!
avatar
Ось так слово поза слово - і народився віршик, а все завдяки Вашим вселенським вітрам da-49
avatar
Пані Катерино, я все далі частіше милуюся Вашому творчому зростанню і глибині Ваших слів!
avatar
Дякую, пане Вікторе! Та це не я, це пані Катерина мене спровокувала на такі думки, їй за це спасибі, бо останнім часом майже нічого путнього не пишеться...
avatar
епохальні вітри
дмуть щосили крізь нас
наші душі - в надрив
наші вади - баласт

гріх людської пихи
душу тягне до дна
на розпутті шляхів
заблукала вона

люд віками живе
між незгоди та скрут
його серце живе
їсть ненависті спрут

голос правди затих
вже давно на вустах
розпинають святих
на облуди хрестах

і нема каяття
за накоєне зло
пошматований стяг
долі в'яжем вузлом

хоч зневіри дощі
нас заманюють в вир
на скрижалях душі
закарбовано - "вір!"

закарбовано там -
"будь людиною, будь,
йди слідами Христа,
воскреси власну суть,

зазирни в далечінь,
одинока душе -
повертається Син
для вселенських прощень!"
avatar
час
мов свіча
у прочан...
зазвучав
щем
під плечем...
між дощем
не втечем...
тінь
поколінь
в небосинь
пронеси!
avatar
Так, юна кров готова до звитяг -
Розправить в піднебесся правди стяг,
Розплавить серця жаром холод криг
І спопелить все світу зло до крихт...

Дякую, Укране, за такий глибокий відгук, рада бачити Тебе знову на Анумо!
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz