Схилилась над колисочкою доля.
Схилилась над колисочкою доля.
Усим єством від зливи затуля. Принесла в жменях радості і волі, Щоби зростало вільним немовля.
Яскраві стрічки, мов проміння сонця, В серпанку долі вітер зколихне. Натомленая мати край віконця Тихенько сяде, як дитя засне.
Розкрутить прядку і полине пісня- Квітучі ноти, ніжні, як струмок. І не загляне горе лихозвісне, Біда зробити не посміє крок.
Чорняве щастя посміхнеться нені. Простягне мати рученьки в отвіт, Й розсипле долю, що збирала в жмені Для первісточка на багато літ.
|