НЕПОКІРНІ У всі часи цурався світ таких - Які уміли йти лиш проти руху, Для кого бути іншими - не гріх, Хто не збирав з чужого столу крихт - Бо сильні духом. Їм плисти проти течій - не звикать, У вічі правду-матінку - не лячно. Якщо і бракне хліба їм куска, Чи навіть схопить катова рука - Вони не плачуть. Нема їм місця в натовпі, нема, Їм місце лиш одне - на гільйотині. І доки не розвіється туман Людської фальші, зрадництва й оман - Вони гонимі. Юрма кидає в спину - "Диваки!",
На кожнім кроці - осуд їм і ґрати.
Так було, є і буде всі віки -
Ці непокірні чола, на яких
Сліди розп'яття.
Бунтарський дух, що в тисячах згорань
Щоразу воскресає Фенікс-птахом...
А Ти, Людино, в мить протистоянь
Добра зі Злом - зречешся свого Я? В ім'я чого готова Ти на плаху?
Так... і Прометеї, і Кобзарі наших мрій, і Каменярі наших душ... Ось щойно написалось...
Правила "вилами писано" Кимось, хто п'є нашу кров, Дух наш свобідний затискують, Прагнуть загнати в ярмо. Док' ми мирились з поразками Й меч не торкався руки - Мали "месій", що під масками Носять личину вовків. Звали нас "бидлом, отарою", Пам'ять стираючи вщерть, Ситились нашими чварами, Прагли щораз нових жертв... Довго покірно мовчали ми, Кров'ю стікаючи з ран. Може, не наші це правила, Їх вже міняти пора?! Воля стає щораз ближчою, Серце пульсує - "Прозрій!". Де ж Ви, народу Сподвижники? Де Кобзарі наших мрій?
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
