НЕПОКІРНІ У всі часи цурався світ таких - Які уміли йти лиш проти руху, Для кого бути іншими - не гріх, Хто не збирав з чужого столу крихт - Бо сильні духом. Їм плисти проти течій - не звикать, У вічі правду-матінку - не лячно. Якщо і бракне хліба їм куска, Чи навіть схопить катова рука - Вони не плачуть. Нема їм місця в натовпі, нема, Їм місце лиш одне - на гільйотині. І доки не розвіється туман Людської фальші, зрадництва й оман - Вони гонимі. Юрма кидає в спину - "Диваки!",
На кожнім кроці - осуд їм і ґрати.
Так було, є і буде всі віки -
Ці непокірні чола, на яких
Сліди розп'яття.
Бунтарський дух, що в тисячах згорань
Щоразу воскресає Фенікс-птахом...
А Ти, Людино, в мить протистоянь
Добра зі Злом - зречешся свого Я? В ім'я чого готова Ти на плаху?
|