Ср, 06.11.2024, 10:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Мазур Оксана
 

*** (Наталі К. ... і собі)

Біль пронизує зиму - наскрІзно - до спазмів у серці,
Не відводжу очей, бо жадання святі во гріху...
Наше танго вогню розірвалось на сотні інерцій
І розвіялось іскрами шалу по долі шляху.

Помережана зорями ніч підливає мартіні.
Та хоч пий, хоч не пий, захмеліти не вдасться однак.
Як у шати, – Принцесо, Вам личить! – загорнута в іній:
Філігранна оздоба душі чи самотності знак?

Я повірила вітру – вірнішим здавався од тебе.
Віддалася я сну – так химерно на серце він ліг…
Розгубила ромашка пелюстя-слова. Тільки лебідь,
Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх.

Малахітом очей задурманена з власної волі,
Плач, наївнице, плач – твої сльози для світу лиш сіль.
Роздоріжжя приречень у межах означених ролей
І цей пахощ… дитинства примара солодка… ваніль…

Залишаю собі спомин любощів, марення свята.
Відшліфую карати, коштовний створю самоцвіт.
Я шалена така – не як всі – так за віщо ж розплата?!
Серед літа і маків долоні пронизує лід.
27.07.2011

Додав: Oksana (02.08.2012) | Автор: © Оксана Мазур
 
Розміщено на сторінці: Мазур Оксана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1885 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 16
avatar
....однак....відверто.... shy
avatar
2 Oksana • 21:00, 02.08.2012 [Лінк на твір]
хм... починаю задумуватись, чи раптом не було неоднозначно сприйнято посвяту...)) тут лише ідеться про спільність доль двох подруг. НЕ ІНАКШЕ)))
avatar
3 Oksana • 21:01, 02.08.2012 [Лінк на твір]
http://virchi.pp.net.ua/publ/362-1-0-10957

оце - частина моєї біографії
avatar
...проте красиво...)))
avatar
5 Oksana • 21:18, 02.08.2012 [Лінк на твір]
при будь-якому розкладі?))
дякую)
avatar
...звісно при будь-якому....))
avatar
6 Asedo1949 • 22:00, 02.08.2012 [Лінк на твір]
Дуже гарно, п. Оксано, у вірші переплітаються долі і емоційність подруг. Душевно звучать ось ці слова:
"Розгубила ромашка пелюстя-слова. Тільки лебідь,
Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх."
Кілька слів хочу сказати за фразу, яку мені приходилось обговорювати із дуже стареньким священником, що мені дуже запам'яталось, а фраза Ваша:"так за віщо ж розплата?!" Якщо коротко, то все, що на землі і ми, від Бога, і все життя наше розписане ще до нашого народження, то ж все, що ми проходимо в житті - Богом назначене, і коли ми ставимо питання "за що?"- ми ставим під сумнів діла Творця нашого, що є абсурдом. Мені було рекомендовано забути цю фразу, бо те, що ми сприймаємо, як негатив дається нам, суто, для нашого блага. 55555
avatar
7 Oksana • 22:04, 02.08.2012 [Лінк на твір]
теж схиляюсь до такої думки... про визначеність долі
avatar
Ці слова писались рік тому, пригадала собі ...

Серед літа і маків пронизує холодом душу,
Між землею і небом бракує вже місця для мрій.
А любові нема - видивляюся в кавову гущу,
Знов у серці зима, і сумує мій янгол вгорі...
Я так вірила серцю, а воно мене зрадило всоте,
Вир чуттєвих інерцій проминув, наче літні дощі,
В прірву фальші зірвались слова всі, колючі на дотик,
Недопита любов - невигоєні стигми душі... shy
avatar
9 Oksana • 22:23, 02.08.2012 [Лінк на твір]
up
avatar
10 Abigel • 00:07, 03.08.2012 [Лінк на твір]
Чудово... Зачиталася...
avatar
13 Oksana • 15:14, 03.08.2012 [Лінк на твір]
тішуся...)
avatar
12 Roksa • 01:59, 03.08.2012 [Лінк на твір]
Вірш красивий зі всіх ракурсів...відточений і пульсуючий...
В такої ЛГ- все буде гаразд, адже надія між рядків...просвітком. yes yes
avatar
14 Oksana • 15:16, 03.08.2012 [Лінк на твір]
так, ЛГ - сильна жінка (обидві), але сильних часом болить особливо гостро...
avatar
15 LedyDelfin • 16:12, 03.08.2012 [Лінк на твір]
майстерно, досконало... чітко і неповторно -- як сніжинка... :)
avatar
16 Oksana • 17:59, 03.08.2012 [Лінк на твір]
щиро дякую)


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz