Танцювали дотла…
Вже не стало
Любовних прелюдій,
Терпсихора пішла…
Заспокоїлось море
Реальних ілюзій.
Повернулась… Від подиву
Серце наповнила жовч.
Захлинався, судомило,
Підійшов і торкнувся мовчКИнуло в жар… Страшну канонаду
Почув вздовж опалих крил.
Ми зливались в МерКабу,
В амулет на затерплій шиї,
Ми пізнали МерКабу,
Начхавши на гул потойбічних
Сил… І тепер
Сторонами в едем,
А кутами в тартар,
Тільки вдвох ми підем
В мар… Мар…
Марево,
Де
Не буде
Нікого
Ні. Ні. Ніколи…
Облизавши ребро піраміди,
Ми покинемо наші сліди.
І скуштуєм обмеженість світу
В поцілунку з відтінком
Завжди…
|