Часто, скрикуючи, як уві сні, приходжу до однієї і тієї ж думки, як можна прищепити демократію "ватному-совку у квадраті", якщо досі є міста, села, вулиці в Україні, що живуть з рабським менталітетом. Раболіпство в демократії - це ж, нонсенс!
Ось, і до нас докотився час: виміряти "ай кью" виборця. Через тиждень - День тиші, а потім, в неділю побредуть наші "совки-демократи" віддавати голоси за "сильного мера", хто добровільно, від незнання, ткне в кого попало, навмання - тому що звик, що раніше все вирішувалося без нього, за нього думала партія - як би, завжди рульовий. А хто обдумано, з цинізмом, тихцем - отримавши дивіденди у вигляді "юри-п’ятихатки" (500грн.), тепленького місця на роботі, заступництва від влади злодіїв, бонуса в податках, позачергової пільги і так далі - озираючись на всі боки, клацне "селфи-бюллетень" і продасть свій голос олігархові.
Адже, сьогодні совками "рулює" олігарх, він купив собі електорат, наймаючи їх на роботу, нібито - тим самим прославляючи перед іншими рабами... Тупнув ногою "сильний мер", і збіглися раби і тітушки на площу, притупнув інший - і замекали інші вівці: головлікарі, директори шкіл, чиновники, менти, прокурори, судді. Олігарх задоволений - і усі плебеї задоволені! Вибори наші; місто наше; корито-бюджет -теж наше; рабів-овець вистачає, якщо мало - ще собі купимо, гроші ж, тепер наші.
Ось і залишається мені тільки скрикувати від безвиході, чекати - коли ж, нарешті, востаннє, видихне свій "демократичний" голос цей совок у квадраті.
Хіба можна як інші, не приголосні, не куплені, не прогнулися, не продали свій дім, сім'ю, майбутнє дітей, онуків - вийшли на Віче і сказали - НІ! - Ми не ВІВЦІ! - Ми житимемо у вільному від олігархів місті!!!
Як ви думаєте, ціх вибори буде досить, щоб перемогти "вілкуловську зграю"? Я думаю, що ні!
© Copyright: Юрій Слащов. 18.03.2016
[url=https://www.youtube.com/watch?v=h1vr83Agj4I] - "вілкуловський электорат"
|
0
