Поговори зі мною, мовчки, нишком, Скажи несказане очима, крадькома, Не находився я з Тобою пішки, Шукаю скрізь, не вірю, що нема… Твоє добро лишилося повсюди, Пусті кутки, на кожнім кроці Ти, Важка скорбота рве, стискає груди, За всю невдячність Ти мене прости… Теплом вуста вже більше не зігріють, Не пригорнусь, як часом защемить, Щодня Ти втілював мої дитячі мрії, Наобіймав навік в останню мить… Зажмурюся, - а може це не правда? Хтось обманув мене без каяття? Та сльози одержимо ллються градом Від усвідомлення, що це, таки, життя…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
