ГЕРОЯМ СЛАВА
Коли родилась надія, більшість спала.
Одиниці Прометеями були.
Шана їм за те, що не боялись
Цю надію, мов вогонь в хату нести.
Повір синку, що вони нині герої,
Бо з надією ішли проти брехні.
Ця надія тоді була їм, як зброя.
Йшли, бо були Бога й правди голодні.
Гімном їхнім було рідне наше слово.
Вишивки були як стяги, хоругви.
Спів, мов вітер по кутах кидав полову.
Ах, які тоді в них були голоси...
Вони йшли не думаючи про медалі.
Кулі ворогів кололи їхню грудь.
Хоч поранені, вогонь той несли далі .
І ти знай про це наш синку. Й не забудь!
07.12.2007р.
у Вас 
0
