Думками В Улючі присів В осінній ранок І все бачу Селом іду Здається чую Як кругом мене Небо плаче Дощем осіннім І імлою В думках іду В думках стаю Щоб відпочити Відпочину На Дівину Я зір свій кину В думках Осіннє Раннє Сонце світить А я іду Щоб помолитись В церковці що Дубнику Шелестить листя Під ногами Гора росте Вершок високо А там в низу Наш Сян пливе Поміж вербами Стільки років У думках Я все це бачу Все це чую То таке рідне Моє Наше Думки Завжди Десь там І там танцюють Бо вітер грає Їм чардаша.
День через день Минають роки Час - велетень Ритмічним кроком У безконечність Поспішає І в мудрість вписує свою Все те що є Й чого не має Хоч воно є За життя краєм Думки Хоч втомлені Літають То поміж сни То поміж яву І там вони З минулого Все те Що жде на нас Читають І розуміють Розуміють Що те що є Ще не зігріє Все таки сіє Нам надію Що наше І не пропаде.
Яка ще туга в серці прозвучить коли в минуле зазирає серце .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Так якщо я бачу такі коментарі, то одразу видаляю їх. Відповідно на окремих сторінках цих коментарів не буде. Також користувачі блокуються, якщо вони надсилали подібне...
virchi: Та це було радше риторичне запитання 🙂 Бо інколи переклад звучить так, ніби його ще тільки шукають. У будь-якому разі дякую за працю й вправляння, без іронії.
ivanpetryshyn: Якщо це був спам- це дужже погано: вороги залізли на наші поетичні ниви! Треба більшої безпеки для сторінки. Я - лише автор/віршопис/перекладач: нема