Пт, 22.11.2024, 04:03
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Грабинська Алла
 

"ДВІ ДУШІ" І "БЕРЕГИНЯМ КНИГ"

 

                                               «ДВІ  ДУШІ»

                                Зболілі  душі  йдуть  у  світлий  храм,

                                 Де  чистий  звук  малинового  дзвону

                                 В  відкриту  рану ллє  живий   бальзам

                                 І  Матір  Божа  дивиться  з  ікони.

                                 Там  в  мерехтінні  сплаканих  свічок

                                 Під  куполи  злітає  «Алілуя»,

                                 У  всепрощенні  сходить  Вічний  Бог,

                                 Забутий  нами  в  радощах  і  всує.

А  спраглі  душі  прагнуть  джерела,                                                         З  якого  п'ють  живе  і  чисте  слово. -                                                                  

 

                                 Сторінки книги, наче два крила,                                                                                                

                                 Несуть  у  світ  співучу  рідну  мову.

                                 Тут  зібрані  скарби  усіх  часів,

                                 Усіх  народів  -  тут жива  криниця.

                                

                                   І  капає  із  сотні  тисяч  слів

                                   На  спраглу  душу  золота  живиця.

 

                                            «БЕРЕГИНЯМ  КНИГ»

                                    На  сторінках  запилених  віками

                                   Лежать  скарби  нетлінні,  дорогі,

                                   Турботливо  збережені  руками

                                   Невтомних  жриць,  весталок,  берегинь.

                                   Мої  весталки,  жриці  добрі,  милі,

                                   Звичайні  у  буденному  житті,

                                   Любов  і  мудрість,  віру  і  надії

                                   Ви  роздаєте  людям,  як  святі.

                                   Мої  ви  безкорисні  берегині,

                                   Не  кидає  вам  золото  життя.

                                   Та  в  Храмі  Книги  ви,  немов  богині,

                                   Безцінний  скарб  несете  в  майбуття!


Додав: allagrabinska (25.05.2010) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Грабинська Алла

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1992 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Храм Божий, НЕТЛІННІ СКАРБИ, ХРАМ КНИГИ

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Did • 15:56, 25.05.2010 [Лінк на твір]
Сподобалися ваші вірші, пані Алло. Вони легкі і глибокі за змістом, чисті та теплі своєю суттю.
up hands yes
avatar
Дуже вдячна, Вікторе, за коментар!!!
avatar
3 aleksgun • 16:24, 25.05.2010 [Лінк на твір]
Перший вірш більш художній. Але українською "ллє", а не "льє". Щодо змісту, то деякі місця незрозумілі. Наприклад: "У всепрощенні сходить Вічний Бог", думка не закінчена. Де Він сходить і чому? Взагалі-то Він не сходить, це ми до нього маємо піднятися. "Сторінки книги, наче два крила Несуть у світ співучу рідну мову. Тут зібрані скарби усіх часів, Усіх народів - тут жива криниця". Про яку книгу мова? Про буквар, підручник хімії чи Біблію?
avatar
Вдячна за те, що звернули увагу на помилку... Що називається "затуркав комп\ютор"... Щодо, скажімо сюжету- Людина настільки мізерна, що ніколи не зможе "піднятися" до Бога. То ВІН зі своєю ласкою, якої ми не достойні, сходить до нас. Тільки ми на жаль цього не хочемо помічати... А щодо, підручник хімії, буквар і т.д. - Тут мова взагалі про КНИГУ - у ній мудрість усіх поколінь!!! Сподіваюсь, що цім поясненням я вас не образила?
avatar
5 aleksgun • 18:45, 25.05.2010 [Лінк на твір]
Ну тоді ви почали "за задравіє" - про храм, а закінчили "за упокій" - про книгу... А щодо "піднятися до Бога" - то це і є сенс нашого земного життя. І людина не така вже й мізерна. Бо "створена за образом і подобою Бога".
avatar
Шановний Олександре,тут на ПОВЕРХНІ сказано про Дві душі, одна з яких "ЗБОЛІЛА"і рветься в Божий храм, а друга "СПРАГЛА" - потребує знань, які знаходяться у КНИГАХ... Так ми створені по образу і подобі Божій,але від наших прабатьків успадкували ГРІХ.
avatar
7 jakov-buga • 21:51, 25.05.2010 [Лінк на твір]
Прочитав уважно вірші.Взагалі думка цікава про душі.Відчувається присутність душі авторки.Це чудово.Але ...В храмі дві душі.Бальзам лікує їх відкриті рани,потім сходить Бог(в даному випадку ви мали ,мабуть,на увазі Божу милість),але вже душі прагнуть іншого--джерела І не зрозуміло тоді для чого він(Господь) зійшов у всепрощенні?Вибачте його ,що люди простили?Потім душі п*ють *живе і чисте слово* рідної мови і через рядок *усіх народів тут жива криниця*.До чого тоді рідне українське.І на закінчення вірша у вас одна душа кудись поділась?Не ображайтесь,будь ласка,на думку читача.
avatar
Заради Бога, я зовсім не ображаюсь! Певно я, як автор не дотягла...Якщо не зрозуміло, що "ОДНі ДУШИ йдуть до ХРАМУ", а ІНШІ- тягнеться до науки...Скажімо це йдеться про різну психологію різних людей... Дякую за коментар!
avatar
9 Sofi • 22:07, 25.05.2010 [Лінк на твір]
Світла Вам!!!!!
avatar
Софієчко дорогенька,Дяку-ууую!
avatar
Хороший вірш!!!! Є над чим задуматися...
Мені сподобався зміст!!! up
avatar
Людмилочко, спасибі! Певно щось таки я не дотягла? smile
avatar
13 45tom • 22:54, 25.05.2010 [Лінк на твір]
цікавий вірш!Примушує думати- це добре! hands
avatar
Дякую, Олексію! Щось я засумнівалася в якості!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz