Хоч і не варто судити інших, та справді, багато є "слизьких" людей. Живучи у цьому світі, варто іноді споглядати на себе зі сторони, а чи не такий ти, як у творі Ольги. Бо ж брешемо. Брешемо у малому - не помічаємо, як брехні тієї вже цілий віз. А до неї ще потяг "грішків".
Суперечливі почуття після прочитання. Сильний вірш (внутрішня сила автора), але нічого незрозуміла... Якщо неважко напишіть, будь ласка, що Ви хотіли донести. Потім ще раз перечитавши оціню;)
Вірш написаний в мить злісної образи,боюся, навіть ненависті (я дуже не люблю цього слова,адже намагаюся бути альтруїстом).Він про людину,що бреше усім навколо:мені, своїм друзям (компрометуючи інших у їхніх очах),собі(!),зображуючи світ у необхідних барвах (вигідних їй).+вона-випромінення негативної енергії. P.S.Перший (і,сподіваюся,останній раз) стикаюся в житті з чимось подібним.
У болі частка щастя є . парадоксальна мить життя .
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
