Сб, 23.11.2024, 13:07
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Грабинська Алла
 

"ХРЕСТ" п'єса-трагедія. Картина 2-га

                                   (Картина -2-га)

На сцені Ірод. Зайшовшись диким реготом, рубає мечем навколо себе невидимого ворога.

 

  ІРОД          Кров!

                              Усюди кров і влада!

                        Нема нікого,

                                            ні сестер,

                                                    ні брата!

                                                    Я сам!

                         І трон мені лише належить.

                         Нема Месії. Він-бо вже не цар!

                         Померла осоружна Маріамна…

 

  Раптом затрясся, як в пропасниці, схопившись за голову, щоб вгамувати біль. Повільно наростає спів хору «Не плач, Рахиле». Ірод намагається сховатися від цього співу. Коли закінчуються останні акорди мелодії, він безсило сповзає на підлогу. Входить полюбовниця Ірода Астра.

 

ІРОД       О, Астро, Астро,  обійми мене       

                                             І заспокой.

                   Душа вогнем горить, а мозок

                   неначе чорне гаддя точить.

 

Він схопив її за руки, бажаючи пригорнути, і раптом побачив перстень зовсім простий, який носять простолюдини.

ІРОД         Зніми цей перстень.

                    Я тобі дарую всієї Іудеї діаманти,

                    яких нема і в Римської цариці.

                    О тільки не дивись на мене так,

                    люби мене, як ти колись любила.

                    В твоїх палких обіймах спокій, рай…

              Зніми цей перстень. Він тобі не личить.

АСТРА      Не доторкайсь!

                                       Це матері дарунок.

                  Вона була рабиня із Єгипту

                  і до лиця цей перстень для рабині!

 

ІРОД             Ти ж не рабиня. Ти цариця, чуєш!

                        І смерть тому, хто сміє нагадати…

АСТРА      Не гнівайсь, царю,

                                   годі сумувати.

                     Ти хочеш щоби сіла я на трон,

                     Який у крові весь, як в діамантах?

                                                      Що ж сяду я…

ІРОД               О, ти моя цариця!

АСТРА          Тож, вип’ємо вина за день такий

                        і привітаймо смерті царювання!

                        О ні! Спочатку буду танцювати!

                        Чи бачив ти, коли танцює смерть?

                        Візьму-но бубен, голосно заграю,

                        щоби не чути, як рида Ізраїль,

                       як плаче Палестина, стогне небо!..

                        Танцюй же, царю!

                        Чи тобі не любо

                        з коханкою твоєю танцювати?

                   Ніхто вже не стоїть тепер між нами

                        ні Маріамна, ні її сини,

                        немає ні сестер твоїх, ні брата…

                        і мого сина більше теж нема…

                        На цілім світі тільки я і ти!

ІРОД     О, Астро, як прекрасна ти і люба…

АСТРА            Зажди. Я хочу випити вина.

                           Сп’яніти хочу я від цього щастя!

ІРОД       Ти чарівниця!

АСТРА              Стій. Наллю сама.

 

    Вона натиснула на перстень і в келих з вином вилила трунок, який був у персні.

 

АСТРА         Пий, царю, хай вино зігріє,

                        Як зігріває смерть холодна кров.

 

              Ірод випиває вино. Астра дико сміється.

ІРОД    Та що з тобою, Астро?

                Не смійся так! Який жахливий сміх.

                Замовкни!.. Не дивися так на мене!

АСТРА    Злякався, Іроде? Будь проклятий від нині!

                         Печать страшного пекла на тобі!

                         Що, захотів ти вічно царювати,

                         напившись сліз і крови досхочу?

                         Але забув, що смертний ти.

                         Он бачиш, чатує смерть,

                         готує вже косу.

                     Поглянь вона стоїть он за плечима!..

Ірод злякано обертається. Астра знову заходиться сміхом.

АСТРА   Боїшся?

                             Чуєш, смерте,

                                          зачекай!

                   Нехай він сам тебе благати буде,

                   щоб ти прийшла до нього

                                                    і звільнила

                     від мук страшних.

                     Нехай живцем гниє він,

                      хай  хробаки їдять його живого,

                          а це страшніше  смерті

                                                       в сто разів!

                         На ось цей перстень.

                                   Дратував тебе він,

               а в ньому, царю, спала смерть твоя!

 

Страшний здогад промайнув у Ірода. Він заревів, як поранений звір, і, вихопивши меча, встромив його у груди Астрі.

 

АСТРА     Як легко стало…

                                Гасне світло.

 


Додав: allagrabinska (19.04.2011) | Автор: © Алла Грабинська
 
Розміщено на сторінці: Грабинська Алла

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2680 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): свідки, суд, Ісус, Понтій Пілат

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 12
avatar
1 Asedo1949 • 21:12, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Який сумний кінець. Я і не зчулася як прочитала і шукаю ще та нажаль більше нема. Браво! hands hands hands hands hands hands
avatar
Катеринко,то ще тільки кінець другої картини, а попереду ще цілих сім. Так що дія тільки починає набирати оберти...
avatar
3 45tom • 22:02, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Алло, я аж розгубився...Не зрозумів, що це лише частина, коли наступна?Клас! hands
avatar
Спасибі! Та хоч зараз, але не хочу забагато смітити на сайті... хоча б через день. :)
avatar
5 jakov-buga • 22:56, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Пані Алло -- захоплююче.Їй-бо правда... hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands
avatar
Якове, мені приємно, але можна і без "пані"... :)
avatar
7 jakov-buga • 23:11, 19.04.2011 [Лінк на твір]
Можно,звичайно.Але ж *пані*,як гарно звучить...
avatar
Та я ж не проти. Я так по-дружньому...
avatar
9 Did • 23:10, 21.04.2011 [Лінк на твір]
... привітаймо смерті царювання ... - Звучало пророче.
avatar
Добралися таки до мене... :) ДЯКУЮ!!!
avatar
11 metman17L • 13:30, 24.04.2011 [Лінк на твір]
Справи беззаконня. Страшний, підступний і потворний гріх у всіх своїх проявах. професійно описали цей діалог. up
avatar
Дякую!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz