Він кличе, сяє зорями у небі ночі, Палає сонцем кожен день. А ти – марудним поглядом руйнуєш. Химерними словами, Думками спорожнілими, Байдужістю себе марнуєш…
Покинь…
Зітни із погляду орнаменти забуті, Склади зі споминів думок свободу слів, І розкажи для неба Вірші з глибини здобуті… Тоді ти прочитаєш свої очі і малюнки зір…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
