Він кличе, сяє зорями у небі ночі, Палає сонцем кожен день. А ти – марудним поглядом руйнуєш. Химерними словами, Думками спорожнілими, Байдужістю себе марнуєш…
Покинь…
Зітни із погляду орнаменти забуті, Склади зі споминів думок свободу слів, І розкажи для неба Вірші з глибини здобуті… Тоді ти прочитаєш свої очі і малюнки зір…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
0
