Чт, 07.11.2024, 18:05
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Вірлени Н.Д. [16]
Поезія Долик Любові [8]
Поезія та проза Новіцької Ірини [1]
Поезія Андрійчук Тамари [0]
Поезія Андрійчук Дарини [1]
Поезія Shadow [2]
Поезія Колиба Максима [9]
Поезія. Ігор Крук [1]
Поезія Межова Любомира [47]
Поезія Стратович Ольги [32]
Поезія Дідик Миколи [26]
Поезія Кухарука Гліба [26]
Поезія Чернеги Олега [24]
Поезія Бугера Тетяни [11]
Поезія Ткачука Анатолія [44]
Поезія Сновиди Володимира [16]
Поезія Колибко Петра [3]
Поезія Гарасим Іванни [4]
Поезія Британ Галини [2]
Квашнівська Наталія [24]
Плід Ірина [8]
Давиденко Тетяна [15]
Олеськів Андрій [49]
Гулько Микола [14]
Лайт Юрій [11]
Грабинська Алла [43]
Артимишин Павло [34]
Багрій Марія [10]
Ткач Андрій [10]
Леся (slash) [4]
Марія (mariya_niko) [12]
Фесюк Галина [73]
Якубянець Марія [16]
Дужак Андрій [74]
Репецький Михайло [14]
Natalka-Fialka [15]
Мазур Оксана [92]
Шевців Михайло [1]
Федик Юрій [13]
Дрозд Христина [9]
Маріанна [197]
Поезія і проза Баранкевич Алли [109]
Собістянська Анастасія [1]
Ярина (yaruna) [1]
Масечко Сергій [33]
Грицай Іван [178]
Мандаринка [10]
Галюська [7]
Михальнюк Володимир [118]
Пікарось Сергій [47]
Опитування для Вас:
Ваша стать:
Всего ответов: 493

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Львівщини категорії та розділи української поезії, українська проза Фесюк Галина
 

Слова душі моєї

.

СЛОВА ДУШІ МОЄЇ

 

 «Ну що б здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце бється - ожива,

Як їх почує!..»

Тарас Шевченко.

 

 

Слова душі моєї, як паростки пшениці навесні,

Неначе дзвін, що кличе на вечірню Літургію.

Їх часто топчуть, ділять на склади,

Але вони живуть, не гинуть, як надія.

Що цвітом вишні вбрала мою душу,

Й для злету розпрямила крила.

 

Слова душі моєї, як човни,

Що на вітрилах линуть в синю даль,

А їх не чують, бо гудуть вітри,

Бо в них – ридання, хлипання, печаль.

А як бринить моя душа від щастя,

Тоді і друзі чують дзвін гучний.

 

Слова душі моєї, як світанкова тиша,

Говорять мовчки блиском кришталю.

Вселяються, де помисли найвищі

Підносять до висот життя красу.

І де воркують і любов, і щастя,

А погляд їх – у вічність струменить.


Додав: galina-fesyuk (14.03.2012) | Автор: © Галина Фесюк
 
Розміщено на сторінці: Фесюк Галина

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2256 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Asedo1949 • 21:28, 14.03.2012 [Лінк на твір]
Слова душі, мов паростки природи,
Що гинуть з-за примхливої погоди,
Страждають, рвуться ревно в небеса,
До ніг Всевишнього, і рідного Отця.
avatar
Слова душі моєї - наче дзвін,
Що будить дух наш, приспаний віками,
Їх сила з місця зрушить навіть камінь,
Від неї все, що крила нам стискало,
Зійде на тлін...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz