Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Нд, 22/10/17, 22:44
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Ні - війні! Нет - войне! [45]
Вірую... [20]
Зі святом! [124]
Допомога [48]
Відвідувачі [42]
Сьогодення [595]
Благі справи [34]
Технічні питання [32]
Конкурси, огляди [119]
У поетичних спілках [49]
Новини: поезія, проза [183]
Шевченківські читання [10]
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 777
ІНФОРМАТИВНЕ
Календар новин:      

«  Лютий 2007  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

загрузка...

Друзі! Запрошую Вас долучитися до створення новин про життя у поетичних спілках,
події літературного життя України та Світу.
Лінк для додавання новин у рубрику:
"Сьогодення" "У поетичних спілках"
 

 

 

 
Вірші Бойко Станіслава та Білозєрського Володимира - Новий дизайн
Бойко Станіслав родом з Дніпропетровської області. Проживає у місті Дніпродзержинськ. Ось його адреса поетичної сторінки:

Бойко Станіслав

Володимир Білозєрський Білозєрський Володимир народився, живе і працює у місті Житомир. Володимир - автор декілька російськомовних поетичних збірок та багатьох публікацій у періодиці. На сайті "Анумо знову віршувать!" опубліковані україномовні вірші.

Ось вибране з творів цих поетів:

Блуква (уривок)
Широке плесо. Степова ріка,
Що у народі споконвік зовуть Сурою.
Дівчина, мов вербиченька гнучка
Стоїть, схиливши коси над водою.
Чи то, стомившися від довгої ходи,
На самому обриві зупинилась,
Чи то злякалась темної води?
Чи то в останній раз вона молилась?
Ще небо не звільнилось від заграв
Липневої української ночі.
І блідий місяць лагідно втирав
Гіркі, заплакані дівочі очі.

„Ой чом милий не прийшов,
Я ж його чекала!” –
Через сльози дівчинонька
Сумно промовляла.
„Може, стежки не знайшов?
А може, у гаї
Іншу вже собі знайшов,
Другую кохає?
І у мене відбира
Його чужа врода?
То ж, візьми мене, Сура,
До себе у воду!
Краще ляжу в домовину!” –
Та сама не знала,
Що в недобрую годину
Того побажала.
Крок ступила... І в ту ж мить
На високій кручі
Вже не дівчина стоїть,
А верба плакуча.
Сніп зелених довгих кіс
До води схилила,
Зливою прозорих сліз
Землю окропила.
Висихають рясні сльози,
Мов гірка омана,
І у полі при дорозі
Стеляться туманом...

***
Недовго літо вирувало:
Купала, та невдовзі Спас
Прийшов небажаним фіналом
Того, що зігрівало нас.
Заграва згасла промениста,
Кружляє метушливий вир –
То вітер грає падолистом,
Жбурляє золото у двір,
Забувши про від’ємне сальдо...
Туман ширяє, хоч блідий,
Та шпальти сірого асфальту
Перефарбує на рудий.

Поволі, наче крадькома,
Іде за осінню зима.
Приємного Вам перегляду!!!


Переглядів: 1710 | Додали: virchi

Коментарів: 1
avatar
0
1 iv-ann • 16:30, 29/08/15
Життя - це спогад за минулим , та памяттю народ живе !

avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")



             Украина онлайн
  Хостинг від uCoz