Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Нд, 20/08/17, 23:04
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Ні - війні! Нет - войне! [45]
Вірую... [20]
Зі святом! [118]
Допомога [47]
Відвідувачі [42]
Сьогодення [573]
Благі справи [30]
Технічні питання [32]
Конкурси, огляди [118]
У поетичних спілках [49]
Новини: поезія, проза [181]
Шевченківські читання [10]
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 491
ІНФОРМАТИВНЕ
Календар новин:      

«  Лютий 2007  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

загрузка...

Друзі! Запрошую Вас долучитися до створення новин про життя у поетичних спілках,
події літературного життя України та Світу.
Лінк для додавання новин у рубрику:
"Сьогодення" "У поетичних спілках"
 

 

 

 
Поезія Вірлени Н.Д. Львівська область
Вірлена Н.Д. пародилася 27 лютого 1987року на Львівщині. Навчається у Львівському Національному Університеті ім. Івана Франка. Друкувалася на сайтах самвидаву в Інтернеті.

Ось адреса її сторінки

Герої - завжди у путі. Героїв путь тяжка.
Я - не герой. Нема меча. Нема вказівника.

Нема коня. На своїх двох. Під п`ятами - вогонь.
Ковтаю пил. Нема плаща. Дорога - Бог боронь.

Сто роздоріж. Немає мап. А ну, куди звернеш?
Підеш ліворуч - пропадеш. Праворуч - пропадеш.

Іду. Бреду. То зійде день. То западе пітьма.
Немає вірного путі. Супутника нема.

Нема ні двору, ні корчми. Ні де перепочить.
Іду. Бреду. Ковтаю пил. І навіть пил болить.

Я вже сто сорок пар чобіт стоптала на шляхах,
Сто сорок посохів міцних зламалося в руках.

Вже стільки пройдено стежок! А скільки ще лежить!
Іду. Бреду. За кроком крок. І навіть крок болить.

Сто сорок тисяч перехресть розшарпують всебіч.
Сто сорок тисяч роздоріж іще готує ніч.

Куди іти? Який мій шлях? Якою із стежин?
Є сотні тисяч манівців, а мій - лише один.

Іду. Бреду. Куди? Куди? Нема вказівника.
І роблю вибір кожну мить, і кожна мить гірка.

Іду. Бреду. За кроком крок. Героїв путь тяжка.
Я - не герой. Іду вперед. Я просто не така...

Братові
Ти їдеш. Укотре. Життя нам диктує умови.
І будуть короткі листи, фотокартки, дзвінки.
Укладений з пауз шаблон - телефонні розмови.
Короткі візити. І відстань. Короткі гудки.

Коли ж це ми виросли? Вчора іще, пам`ятаєш...?
Мовчить винувато, не знає сімейний альбом.
Отак закрутилось - і раптом - завжди поспішаєш.
Мені і не снилось... А врешті, не снилось обом.

Закрутить. Підхопить. У кожного своя дорога.
Частішають паузи. Глибше затягує в нетрі.
Що, вже...? Ну, удачі. Давай проведу до порогу.
А відстань це відстань. І тут не лише кілометри.


Категорія: Новини: поезія, проза | Переглядів: 1400 | Додали: virchi

Коментарів: 1
avatar
0
1 iv-ann • 16:35, 29/08/15
Дивитись з неба у коріння , побачити початок листя на дубах , як колосилася пшениця , її початок від зерна ...

avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")



             Украина онлайн
  Хостинг від uCoz