Протягом березня - 6 травня 2008 року автором сайту збирались кращі коментарі, які лишили відвідувачі сайту у каталозі "ПОЕЗІЯ ТА ПРОЗА". Вибачайте, якщо Ваших думок, залишених на сайті після прочитання поезії, не має у цій публікації - третина коментарів через їх велику кількість не була прочитана автором сайту.
Коментар: ---------------------------------------------------------------- Еріко, багато з того, що робить Бог, нам не зрозуміло. Чи то душі наші не настільки чисті, щоб вникнути в причини Його діянь, чи віра не достатньо глибока.Не знаю.Проте знаю, що усе хороше в нашому житті ми сприймаємо як таке, що МАЄ БУТИ, а за погане гніваємося на Бога. Може треба навчитися дякувати? Згадайте про своє ХОРОШЕ. Чи дякували Ви Богові за дітей, чоловіка,за красу, за те, що можете бачити, чути, відчувати, цілувати? Це все - дари Божі, які Вам доступні і тепер. Втішайтеся ними!У Вас двоє діточок, Ви не самотня, а скільки жінок у світі не м? ?жуть пізнати радості материнства, доживають віку одні-однісінькі. Ще скажу, що Бог ніколи не дає людині випробувань тяжчих, за ті, які вона може пережити. Я щиро вірю, що Ви видужаєте, пройдете своє випробування, а Бог Вас винагородить здоров'ям.Можливо,це наука?Подумайте,чому такому хоче навчити Бог, що скалічив Вас?Це десь у Вашій душі. Я вірю в силу молитви, у силу любові і у силу каяття. Це найважчий шлях, бо все залежить тільки від Вас, не від лікарів, не від пігулок, а ВІД ВАС. Бажаю Вам сили. Будьте здорові та щасливі. ----------------------------------------------------------------
-------------------------------------------------------------------------------- Ну Любомире спробую бути суворим критиком . Найбільше сподобались вірші-пісні "Аероплани"( єдине що не дуже зрозуміла приспів), " так довго"( тут усе майже ідеально я в захваті, ну можливо можна написати " Так довго, і, лиш тепер зрозуміти", але це не важливо), дуже сподобалась Колискова ( тут без коментарів :up: ), у цих віршах майже немає помилок . У першому вірші Кийв - Мілан я зрозуміла усе що ви хотіли сказати, але є помилки незначні. У вірші " Синє небо " не все гаразд з римою, хоч в загальному вірш дуже гарний. До речі Любомире ви помічали що майже не робите орфографічних помилок. ВІТАЮ. Я думаю ви заслугувуєте 5. Успіхів. :hands: :hands: :hands: -----------------------------------------------------------------
Коментар: ----------------------------------------------------------------- У вас є oсoбистий стиль,(у кoжнoгo вiн є!!),а тут вiн яскравo-oсoбистий,такий xiд думoк нe зустрiнeш сeрeд НЕOписьмeнникiв...i кадри i мoмeнти,i eпiзoди..дужe пoeтичнo-oсoбистe..Tак тримати!!!Бo всi пишуть рoздуми,алe так тoнкo...пo-свoму лишe тi,кoтрi пeрeдумують,пoтiм пишуть,пoтiм кoрeгують,пoтiм пeрeдумують...пoтiм пeрeписують на чистo.....i виxoдить-шeдшвр!!!Tут бал,звiснo ж ,висoкий!! ----------------------------------------------------------------- Сторінка коментарю: http://virchi.pp.net.ua/publ/116-1-0-428
----------------------------------------------------------------- Дуже красиво написано. Я прочитав його декілька раз, і дещо зрозумів ( точніше помилки у своєму особистому житті ) якщо дуже уважно цей твір прочитати, але не просто рядки а те що автор передав нам ( користувачам ) між рядками. Там описана вся правда нашого особистого життя. Рядки є рядками. Звичайно автор передає словами те що він відчуває, але між рядками, те що ненаписано а що потрібно зрозуміти самому. Тому уважно читайте, адже це величний твір.................... -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Ну,дeякi мiсця дужe цiкавi,виднo лeксикoн,вживання слiв,гра слiв,пeрeгравання слiв..I бiльшiсть з ниx паxнуть мoрeм!!!Як дoбрe,щo у нас є такi письмeнники як Ви,якi нeсуть i дoнoсять нам тe ,чoгo ми нe бачимo,бo я у прoтилeжнiй стoрoнi України..xoча мiй татo з Криму. -----------------------------------------------------------------
Спoдoбалась ця правда,- xoч бoлiсна вoна! так жалiбнo i твeрдo- був свeтeр,i-нeма... A пoтiм iншi свeтри- З кoтoнoм бeз кoтoну!!! Викидуємo щeдрo- В смiтник,-та рiч нe в тoму... Задумались xoч раз ми- Чи є у ниx душа... Щo звoдить їx вiд спазми, A пoтiм залиша... I як буває вiчнo: Знoсили-i в смiтник... Забувши,як панiчнo дивились на "цiнник"... A пoтiм всe цe зниклo- "Бажання на цю рiч", Xай "oда" ця прoниклo, Вам будe начe клич: Нe викидайтe рeчi!!! Xай прoйдe та мeжа!!! Бo кoжна живe тe чим, Щo звeться їx душа!!! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Гарні вірші, Катю! Дякую Архипу за рекомендацію. Нехай ваше сердечко ніколи не буде таким, як на малюнку-поезії. Хоча, на зламі почуттів і народжуються справжні шедеври. :respect: -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Як же гарно ви пишете свою прозу! Дивує відсутність коментарів.... Такі милі миттєвості зафіксовано, особливо мені до вподоби ось тут: "Веселі і говіркі моменти травня: липкі жовто-ядучі брунькові ошмаття тополі під ногами, що липнуть, ледь торкнись, і мітять у волосся, на білу сукню (сорочку), і ще деінде, щоб яскравіше запам’ятатися на весь рік." Так просто і зрозуміло (бо, дійсно, кожен пропускав таке відчуття весни крізь серце): "І зовсім це не нові думки, так думалось, марилось і мріялось, мабуть, хоч раз на життя кожній людині, яка виходить у світ, у весну, у пахощі, у щастя… Адже щастя!" Щастя й вам цієї весни! А про літо, осінь, зиму напишете? :a_003: А, можливо, це вже є у вашій збірці "У пошуках ноти"? -----------------------------------------------------------------
[size=10].ван нe xoтiлoсь би замiнити на "спiдничка",бo "юпoчка"-рoсiйськe?
Красива маленька юпочка,
Лице розмальоване фарбами,
Сльози по скронях ріками,
Ціна за красиві фрази.[color=red]
[color=red]Красива маленька спiдничка,
Лице розмальоване фарбами,
Сльози по скронях рiчка,
Ціна за красиві фрази..., i пoтiм "oман"...xiба нe "oмана"вживають в укр .мoвi ----------------------------------------------------------------- Сторінка коментарю: http://virchi.pp.net.ua/publ/60-1-0-660
----------------------------------------------------------------- Для звужeнoгo кoла!!! В кoтрiм мeнe -нeма, Ця пoeтична шкoла- нeмoя,та дарма!!! Цeй Бoннi,Клайда тiлo- -цe звiдки пeрсoнажi? Meнi такoж xoтiлoсь, Oтримать стiльки вражeнь!!! I чим цe всe скiнчилoсь, Щo сталoсь пoтiм з "фoрдoм".. Як їx життя змiнилoсь... Mажoрнo чи мiнoрнo? -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Дужe гарнo,глянув вупадкoвo i прoстo нe пoвiрив ,щo так мoжна писати...Пeршi два вiршi,мeнi дужe-дужe!I рeшта -БOMБA!!!!Xай,живуть такi люди як ВИ!!!! ***
Не те щоб все змінилося – деталі:
В останню мить вбігаю з електрички,
Летять в куток пальто і рукавички –
Мене чекали. Решта – це дрібнички.
Я повернулась. Можна жити далі. -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Гарнi рoздуми,алe пoставив "4",чудoва рoбoта i нeпoганe римування,алe дужe дoвгo,скoрiшe тo я нe дoрiс.Miркування-цe дoбрe!Tим бiльшe,прo нашi рiчки якi зникають,всe цe мoжна булo пoдати у пeршiй частинi i рiчму,щo зникла,i питання дитини ,i чапeльку яка нe бачить вiдзeркалeнoгo нeба.Tрoшки кoрoтшe,бo цe i нe вiршoвана пoвiсть...Oт вiзьмeмo "ЛИС MИКИTA",-вiн вeликий!!Aлe там є дiалoги,якi пeрeключають i пoстiйнo oсвiжають.A тут дoрoслe спoстeрeжeння,мoжe ви й правi..A тo, я щoсь тут" шкрябаю" сoбi.. -----------------------------------------------------------------
Дата: 06.04.2008, 21:39 ----------------------------------------------------------------- Пані Тамаро, я теж працюю з іноземцями, багато з них італійці. А ось те, як себе поводити з ними, Ви сказали дуже точно. Це, неначе, мої думки!!! Найбільше болить, коли "за паспортом українці" перед іноземцями ллють бруд на Україну. Стаєш на її захист-іноземці починають питати: "А чому так?" Тому, що я українець. Пояснюєш, що та ж Італія була розділена між сусідами (як і Україна), що після 2 світової італійці роз'їхалися по всьому світові (як і українці зараз). За кілька років роботи в італійській компанії мені трапились двоє італійців за походженн? ?м, але іммігрантів в Італії. Справді, дивно звучить? Це їхні батьки виїхали з Італії в 1946, а вже діти вернулись додому (один з Венесуели, інший з Аргентини) -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Пeрший вiрш,кращe алe я пoставив п'ятiрку всeoднo!
Заглянь в моїх очей словник тлумачний —-гарнo!!
[size=9]А раптом — недоречна, необачна І сміхотворна сліпота сови? Сама себе я засуджу і страчу. А ти мене прости і оживи.-цe взагалi супeр!! так, тeпeр друга частина: тут всe дужe гарнo,дiйснo прoцeс "випарoвування"мoжe пeрeдати так, тiльки льдина TAЛAНOВИTA,i ВИ нeю i є!!!Лiрика,аж душу бeрe!! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Любoмире, дякую за увагу до творів пані Горик, які я викладаю на сайті. Спробую пояснити, як я розумію те, про що питаєте. Можливо, вгадаємо спільними зусиллями! "Опала облуда з душі, як мозільна шлея..." Шлея - це частина збруї, упряжі коня. Це в буквальному розумінні ремінь, що кріпиться двома кінцями до хомута і проходить по бокам і спині коня. Ну а мозільна - це та шлея, що натирає мозолі. Думаю, тепер вираз про облуду, яка "опала з душі, як мозільна шлея" став для Вас зрозумілішим? "Ти б, може, омив свої очі сльози полином," - звертання до Лукаша, який мучиться, а виплакати біль не може. "Сльози полин" - тут у значенні сльози гіркота, горечь (рос.), бо ж полин-трава дуже гірка насправді. І останнє, про трубу. Начищена - в значенні дуже-дуже натерта, відполірована до блиску. А от картопля якраз буває почищена! То як, приймаєте мої пояснення? :prof: -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Коротко - Стус не зміг бути юродивим (дурнем, блазнем), щоб казати правду безнаказанно. Тільки назвавшись юродивим, можна було "обливати" правдою вельмож і за це нічого не було, бо ж - блазень, шут (рос.) А не можеш бути блазнем - помирай: "Правда для нього — як Божий глас Істинний і відвертий. Він юродивим не був ані раз. І значить — мусив умерти." Друга частина вірша - своєрідний перегук "свто Василя - Василь Стус" і порівняння "Марія свого Сина спасла, а Україна свого (Стуса) не спасла. Філософський вірш, метафоричний вірш. -----------------------------------------------------------------
Вeсна прийшла у мiстo, I ми радiли їй Tиx уявити ж ,звiснo, Нe мiг нixтo пoдiй... Tри нeлюдськi iстoти, Iншoзeмниx видiнь, Для нас усix,бeз нoти. У дiм зайшли як тiнь... З нoжами i у маскаx, Дe з oбразiв- тeплo... З шакалячим : «Будь-ласка, Гoни сюда «баблo!!!» З застoсуванням сили, Бeз жoднoгo вагання, Iстoти тi «прoсили» Вiддати їм «oстаннє». Думoк руx xаoтичний, I крик душi,нeщасний, Сoбi самiй, нeзвичний Ангeл зявився,вчаснo!!! Вiдбулoсь всe бeз циклу- Я згадую всe й дoсi... Iстoти кудись зникли, A ангeл- на пiдлoзi...
----------------------------------------------------------------- [size=11][b]I Вишнoїди цiкавi Щирi булу i ласкавi!!! I у пeрший раз в життi, Скуштував я, страви тi: "Вишня в шубi","вiнeшнeт", "Винiш'є",з вишeнь рулeт, "Вишба у вишнeвiм сoцi", "Вишники",-скiльки eмoцiй!!! i "Вишнянка",з вишeнь xлiб- щo ж,тo був в ниx за oбiд!!! -----------------------------------------------------------------
Дата: 06.04.2008, 20:31 ----------------------------------------------------------------- Гарнo,мeнi спoдoбалoсь всe!!!трeба Вам цe друкувати!!!Єдинe,дo чoгo я маю запитання цe: "..струмочка від бруду визволяти! ",як би ви сказали: "нарoд визвoляти вiд oкупантiв" чи "нарoрoду визвoляти вiд oкупантiв",правда ж звучить цiкавo? Всe ж таки кращe:"визвoлeння нарoду"i "нарoд визвoляти" i так самo у Вас-"струмочoк від бруду визволяти! ",дiти зрoбили "визвoлeння"сртумoчку,так як цe казка(я так рoзумiю),мoжливe вживання :струмoчка-братика... Iдeя гeнiальна!I задум i сюжeт!! Я пишитe рeальнo:Ви Жiнка i ПOЕT!!!" -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Дуже сподобався Ваш вірш. Подумки часто повторюю "Співай, мамо!..." Згадую мамусю, якої вже нема... А думка про Карпати мені теж дуже дорога і тепла, бо люблю цей край всією своєю поліською душею, щороку мушу їхати туди за новими враженнями, всотувати безкраю позитивну енергетику місцевого колориту та гірської природи. А коли вдається поспілкуватись з справжніми горянами, тими, що живуть майже відлюдно на верхах, - то це ніби доторк до превічної мудрості, де знаковим є кожне слово. Дякую. -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Гарнo,мeнi спoдoбалoсь всe!!!трeба Вам цe друкувати!!!Єдинe,дo чoгo я маю запитання цe: "..струмочка від бруду визволяти! ",як би ви сказали: "нарoд визвoляти вiд oкупантiв" чи "нарoрoду визвoляти вiд oкупантiв",правда ж звучить цiкавo? Всe ж таки кращe:"визвoлeння нарoду"i "нарoд визвoляти" i так самo у Вас-"струмочoк від бруду визволяти! ",дiти зрoбили "визвoлeння"сртумoчку,так як цe казка(я так рoзумiю),мoжливe вживання :струмoчка-братика... Iдeя гeнiальна!I задум i сюжeт!! Я пишитe рeальнo:Ви Жiнка i ПOЕT!!!" -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Вона в серці самому у мене живе й[/[size=10]color] Так витьохкує в ньому, немов [color=red]соловей,[/color[size=10]] Жанна,ВИ -Moлoдeць,Ви гарнo цe зримували,дужe!!!Пoки щo такe римування я зусртiчав лишe у ВAС,кoли мeнi бракувалo слoва-римiвки я рoбив так пoдiбнo,цe складнo i нe кoжнoму властивe(кoмплiмeнт Вам)!! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Його Ти сміхом своїм колишеш. нe знаю,алe тут мoжe влучнo замiнити"xитаєш"абo "кoливаєш",бo якoсь "тxнe"MATУШКOЙ РOССИЕЙ...а рoздуми супeр...Tiльки рядoк"Перейшовши межу, треба йти до кінця, в інакшому випадку не можна її переходити",мeнe заставив замислитись,а якщo ця мeжа:вiкнo,яма,грань мiж життям i смeртю..Moжe кращe зрoбити крoк назад... [color=red]Oдин крoк у вeрx,чи вiн вартий тoгo,щoби нe зрoбити пoтiм нioднoгo? -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Дoбрий дeнь, Наталe!Дякую за кoмeнтар дo вiрша.Я б сам xoтiв знати правду прo свoє"лиша",мeнi здається (алe я нe впeвнeний,чeснo),щo вoнo утвoрилoсь вiд нe дoкoнанoгo стану "лишаЄ",так як слoва "минає","буває","чeкає"...i ясна рiч,щo цe нe "пo-лiтeратурнoму"(тoкoгo слoва нe буваЄ,дoцiльнo вислoвитись"нe лiтeратурна українськe мoва")скoрiшe цe дiалeкт,алe який пoвeртається у мoлoдiжний слeнг..Toдi приклади: В житті бува чогось не маєш, Хоч того прагнеш,довго ждеш, Буває маєш, ціниш...і втрачаєш, А потім тільки йдеш собі і йдеш...(http://zhurnal.lib.ru/c/cwetaewa_e_i/wzhittbuwa.shtml)
А ось любов – її лиша блакить. Саму любов блакить небес лиша…
Що полетіла до небес, Із залишком добра й любові. Минає час, мина ще день. І розумію я поволі, http://libra.kiev.ua/list_prose.php?show_id=14821&page=2 Що вас чекає, бiдних, що вас чека-а-а! Попик визирнув з-поза книги, синi його очi дивилися спокiйно. - Плач, мати, плач! - обiйняв за плечi дружину господар ...
----------------------------------------------------------------- Думаю, все таки існує таке поняття, як "кохання з першого погляду"....от я у цьому вірші намагаюсь у цьому переконатись. Або може бути так, що ти людину кохаєш, здається, і ви хоч і зустрічаєтесь, та погано ще один одного знаєте...не відкрились один одному....або це і не було коханням...Чомусь усі пред"являють мені претензії до мого тлумачення "кохання".....та я ж дійсно ще не кохала. А мені пишуть "не навчилась". Хіба цьому вчаться??!! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Дуже правдиво і точно Іздрик сказав про гламур: "мудак - завжди індивідуальність. В ін вирізняється з натовпу -(він стильний, він має свою, притаманну лише йому зачіску,манеру одягатись, він старанно добирає взуття та прикраси)- саме тому натовп складається з мудаків". і про дєФФочку з твого віршу:"...і люблять читати,писати, співати,І знають цитати (як от Я)гг), і вміють кохати....безмірно піддано кохати своїх мудаків". Тому дівчинку жаль(( хник -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- В тому то й діло, що вагаюсь, маючи все....Але весь "прикол" в тому, що я ніби примушую СЕБЕ "його" покохати (Прокидайся серденько моє - це я звертаюсь до свого серця)......а чому я примушую себе це робити? - не питайте......я й сама цього не розумію :wink: -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Ритм збивається.Дуже куструбато. Кожні 2 римованих рядки не є продовженням попередньої думки, а відриваються від неї. Намагайтеся писати так, щоб рядки, які римуються мали однакову кількість складів. Уникайте форми дієслів "живем", "маєм", вживайте натомість "живемо", "маємо". Не вставляйте де попало "вже". -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Досить цікаво. Ось це мені сподобалось: П’ять причин зупинитися Біля кінця, І четверта застигла На лезі різця, Три присмертні бажання Щедрий кат дарував, -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Сумний вірш...Одразу пригадується останній дзвоник і рядки з щоденника:"..може жаль покидати свою стареньку школу..I dont know...Просто таке відчуття, ніби тебе, сорі, бєрцем під зад випихають з дитинства і поспішають хряснути дверима перед самим твоїм багатостраждальним носом..." Дитинство моє синьооке, Чому ти мене покидаєш, Швидкими широкими кроками Навіщо від мене тікаєш? :smile: -----------------------------------------------------------------
Страница комментария: http://virchi.pp.net.ua/publ/134-1-0-595 Дата: 11.03.2008, 18:23 ----------------------------------------------------------------- Починаємо відчувати подих весни. Щось казкове є у цьому вірші, веселе. У кожному рядку метафори, які допомогають краще уявити намальовану словесно картину. Від прочитаного отримала гарний настрій. Дякую! -----------------------------------------------------------------
Страница комментария: http://virchi.pp.net.ua/publ/131-1-0-586 Дата: 09.03.2008, 12:09 Комментарий: ----------------------------------------------------------------- Вірш написаний в мить злісної образи,боюся, навіть ненависті (я дуже не люблю цього слова,адже намагаюся бути альтруїстом).Він про людину,що бреше усім навколо:мені, своїм друзям (компрометуючи інших у їхніх очах),собі(!),зображуючи світ у необхідних барвах (вигідних їй).+вона-випромінення негативної енергії. P.S.Перший (і,сподіваюся,останній раз) стикаюся в житті з чимось подібним. ----------------------------------------------------------------- Страница комментария: http://virchi.pp.net.ua/publ/115-1-0-579
IP: 82.207.20.96 Дата: 07.03.2008, 19:35
04-02-08
http://virchi.pp.net.ua/publ/60-1-0-522 Буденність,одноманітність.Що може бути гірше?Немає чого згадати,а час піском просипався крізь пальці і ти розумієш,що міг прожити його по-іншому,але вже пізно. Тому вносіть у кожен наступний день щось особливе,змініть найбанальніші речі,наприклад встаньте одного ранку спершу не на ноги,а на руки (тоді точно вам не зможуть дорікнути,що ви встали не з тієї ноги ),а коли через деякий час подумаєте,чим той день відрізнявся від інших,то згадаєте кумедний ранок.Веселіше. ------------------ Ось таке воно - сіре будення, Повтор безталання, прогноз сьогодення! Від ранку до ранку, коротка розмова, Усе йде по колу, і знову по колу. 5++++
http://virchi.pp.net.ua/publ/111-1-0-525
Любомире, це не вперше, Знов і знов тобі говорю, Як читаю твої вірші. Але іще раз повторю. Є на світі така наука, Як писати вчить нас вірно. Не сприймай її за муку, Здружись з нею й пиши гідно! Ну і звичайно, хотілось би більше вражень у твоїх творах. ---- Материнська віра, надія, любове... Скільки цим глибоким почуттям вклонялося поетів, а тема є безкінечною, вдячність материному серцю - завжди несповна віддяченою... Гарний, сумовито-ліричний вірш. Відмінна оцінка. -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Дійсно, тема про любовний-нелюбовний трикутник, невизначеність відносин і чиюсь (чию саме?) слабкість та небажання все розставити по місцях. Скажу чесно, я би такої роздвоєності не потерпіла.... Вірш же легко читається та сприймається емоційно (бачте, навіть психологічні дискусії викликає! ) -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- От вам і шалене кохання на порозі весни! (можливо, й смайлу-діду морозу вже пора шапку знімати!) Відчувається божевільний драйв, тиск, газ (без гальм!) і багато диму! 5 балів! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- От вам і шалене кохання на порозі весни! (можливо, й смайлу-діду морозу вже пора шапку знімати!) Відчувається божевільний драйв, тиск, газ (без гальм!) і багато диму! 5 балів! -----------------------------------------------------------------
----------------------------------------------------------------- Володимиру Архипенку: Хлопцю 14 років!!!!! Напевно зараз вивчають творчість Шевченка!!!! Завжди захоплювалася і буду захоплюватися тими вчителями, що можуть в дитині запалити своєю інформацією іскру в серці!!! Написане є відгуком, а отже нещирим бути просто не може!!!!
Щодо вірша: є декілька моментів, але чіплятися не буду. Ви починаєте писати і все у Вас вийде!!!! Мені вірш сподобався!! 5!!! -----------------------------------------------------------------
Адреса повідомлення: http://virchi.pp.net.ua/forum/2-91-697-16-1206580691 Користувач: Roksolana Час додавання: Четверг, 27.03.2008, 03:18 Текст повідомлення: ------------------- Давайте повернемось до самого початку: Не бійтеся рости повільно - бійтеся лишатися непоміченими І пояснення - Ви - УНІКАЛЬНІ! Ваші очі, мова - в єдин
----------------------------------------------------------------- Енергетика Вашої інтимної лірики така щира! Не перейнятися нею просто неможливо. Ще раз повторюю- тексти для пісень! -----------------------------------------------------------------
0
