Ялта – місто, яке багате на події. І цього року воно
також не дає сумувати любителям культурно-мистецьких свят. З 16 по 19
вересня в Ялті відбувся щорічний, тепер уже ХІІ Всеукраїнський конкурс
читців імені Лесі Українки. В ньому брали участь 13 учасників, студенти
театральних вишів Харкова, Києва, Львова, Дніпропетровська та
Запоріжжя, які проходили відбіркові тури в рідних містах і були
визначені як найкращі майбутні зірки сцени. Журі
цього року, як завжди, також зіркове – Людмила Марцевич, піаністка,
солістка філармонії, Світлана Кочерга, заслужений працівник АР Крим,
поетеса, член спілки письменників України, Віталій Таганов, актор
севастопольського театру, Валерій Петренко, відомий гітарист,
заслужений артист України, і нарешті, Раїса Недашківська, народна
артистка України, найкраща Мавка вітчизняного кінематографу.
Відкриття конкурсу традиційно пройшло біля пам’ятника Лесі Українки,
яку як завжди, вквітчали проти її волі. Тут також пройшло й
жеребкування, під час якого кожен конкурсант отримав свій заповітний
номер, чергу, за якою поважне журі буде його слухати. Також не оминули
привітати і спонсорів, а саме компанію JT International, The Coca-Cola
company, товариство „Просвіта”, Тайм-радіо, радіо „Ялтинський меридіан”
та інші. Після урочистої частини всіх запросили не екскурсію до музею
Лесі Українки щоб познайомити конкурсантів з роллю Ялти в житті
поетеси, а також наснажити перед першим туром конкурсу.
Перший тур, як і минулого року, пройшов в Ялтинському культурному
центрі. Завдання конкурсантів було максимально талановито та майстерно
виконати твори Лесі Українки. Особливо сподобалась глядачам гра Анни
Синьоокої, яка оригінально і досить зворушливо прочитала „Раменеїз”,
яскраво втіливши образ могутньої єгипетської цариці. Також варто
відзначити майстерно зіграну Далілу з поеми „Самсон” Юлієм Гавриловим,
що підкреслив виняткову талановитість хлопця у втіленні жіночих
образів. Взагалі, слід сказати, що конкурсанти навіть оволоділи грою на
сопілці, аби лише зробити свій номер більш оригінальним, а Юлія
Підкаура змогла кумедно і досить правдоподібно зобразити поведінку
тварин в казці „Біда навчить”. Наступного
дня всі знову зустрілись на другому турі конкурсу, де завданням було
виконати твори інших українських та зарубіжних поетів та письменників.
Зі сцени лунали твори Ю.Андруховича, О. Теліги, Л. Костенко, О. Олеся,
Т.Шевченка, Гр. Сковороди, Г. Лорки та інших геніїв світової та
вітчизняної літератури. Виступ конкурсанта під номером 1, Олега
Онищака, змусив трохи налякатися як глядачів так і журі. Його
спецефекти з петардами полоскотали нерви, а запах диму після його
виступу – роздратували нюх. Можливо, саме через це, а можливо просто
через якість гри хлопець не отримав нічого, крім задоволення виступу на
конкурсі. Але присутні в залі школярі були в захваті. Також виділились
своїм виконанням Мирослава Рачинська з цікавим поєднання творів
Григорія Сковороди та Василя Стуса, Анна Сподарєва зі зворушливим
образом шевченківської сирітки, Світлана Сасус з запальною „Циганською
музою” Ліни Костенко.
В останній день свята відбулося нагородження
учасників та гала-концерт за участю лауреатів, майстрів сцени та
аматорських колективів. На початку знову вітали спонсорів, які в свою
чергу скористалися можливістю виголосити промови з привітанням
переможців. Далі було саме нагородження. Дуже прикро, що цього року
ніхто не отримав гран-прі, але, за словами Раїси Недашківської, це не
свідчить про погану якість виконання, а лише є своєрідним стимулом до
подальшого самовдосконалення акторської майстерності майбутніх зірок
сцени. Отже, за підсумками журі, які, як завжди, вели баталії та
бурхливі дискусії, третє місце отримала Світлана Сасус, друге – Анна
Сподарєва, і, нарешті, перше – Мирослава Рачинська. Спеціальний приз за
оригінальне втілення образів Лесі Українки в акторській грі отримала
Юлія Підкаура. Призом глядацьких симпатій була нагороджена Анна
Синьоока(місто), яка зачарувала залу єгипетською царицею. Можливо, це
не перемога в конкурсі, але великий успіх, бо найважливішим для актора
має бути не думка журі, а любов та визнання глядача.
Після
урочистої частини почався сам концерт. Глядачів дуже розважили виступи
дитячих колективів Криму (студія „Надія”, „Посмішки Артеку” та інші),
капела бандуристів Кримського гуманітарного університету, а також
виступи акторів народного аматорського театру „Сім муз”. Серед
професіоналів вразили голос Коптєва, гра на гітарі та композиторський
талант Валерія Петренка, надзвичайне виконання вальсу Шопена Людмилою
Марцевич, весела та запальна пісня Віталія Таганова, і, нарешті,
неперевершена Раїса Недашківська з твором Лесі Українки „Щастя”,
актриса ще раз довела свою унікальність і уміння заворожити глядачів не
лише грою, але й костюмами.
Взагалі конкурс читців залишив по собі приємні спогади, змігши створити
атмосферу занурення в мистецьке середовище. Критерієм найвищої
акторської майстерності завжди є те, коли під час виконання твору
глядач забуває про актора, про інших глядачів, сприймаючи лише естетику
образів та подій сюжету. Деяким конкурсантам це певним чином вдалося,
хоча не повною мірою, бо все одно доводилося сприймати твір,
намагаючись протиснутись крізь вияви індивідуальності виконавця. І
наостанку, хочеться згадати слова Оскара Уайльда: „Погана акторська гра
не добре впливає на душу”. Сподіваюсь, ця фраза ніколи не буде
стосуватися конкурсу читців.
Журі
цього року, як завжди, також зіркове – Людмила Марцевич, піаністка,
солістка філармонії, Світлана Кочерга, заслужений працівник АР Крим,
поетеса, член спілки письменників України, Віталій Таганов, актор
севастопольського театру, Валерій Петренко, відомий гітарист,
заслужений артист України, і нарешті, Раїса Недашківська, народна
артистка України, найкраща Мавка вітчизняного кінематографу. 
Перший тур, як і минулого року, пройшов в Ялтинському культурному
центрі. Завдання конкурсантів було максимально талановито та майстерно
виконати твори Лесі Українки. Особливо сподобалась глядачам гра Анни
Синьоокої, яка оригінально і досить зворушливо прочитала „Раменеїз”,
яскраво втіливши образ могутньої єгипетської цариці. Також варто
відзначити майстерно зіграну Далілу з поеми „Самсон” Юлієм Гавриловим,
що підкреслив виняткову талановитість хлопця у втіленні жіночих
образів. Взагалі, слід сказати, що конкурсанти навіть оволоділи грою на
сопілці, аби лише зробити свій номер більш оригінальним, а Юлія
Підкаура змогла кумедно і досить правдоподібно зобразити поведінку
тварин в казці „Біда навчить”.
Взагалі конкурс читців залишив по собі приємні спогади, змігши створити
атмосферу занурення в мистецьке середовище. Критерієм найвищої
акторської майстерності завжди є те, коли під час виконання твору
глядач забуває про актора, про інших глядачів, сприймаючи лише естетику
образів та подій сюжету. Деяким конкурсантам це певним чином вдалося,
хоча не повною мірою, бо все одно доводилося сприймати твір,
намагаючись протиснутись крізь вияви індивідуальності виконавця. І
наостанку, хочеться згадати слова Оскара Уайльда: „Погана акторська гра
не добре впливає на душу”. Сподіваюсь, ця фраза ніколи не буде
стосуватися конкурсу читців. 
0
