До маленьких діток, У рідненький край, Кожен рік приходить Святий Миколай. Він сідає в санки Візьме батіжок, Трусить бородою І летить сніжок.. Де слухняні діти- Відкрива віконце, Щоб сон не злякати Й не збудити сонце. Під подушку сипле З торби подарунки: Іграшки,цукерки, І всякі пакунки. А хто не слухняний- Той часу не гай, Бо вже у дорозі Святий Миколай.
Через засніжені рівнини Спішив без втоми і зупину Дідусь кремезний. Ніс на спині Дари кожнісінькій дитині; Йшов по Європі добрим кроком, На Україну поспішав. Бо мав зайти у кожну хату, Де з нетерпінням вже малята Його чекали подарунків: Смачних цукерок і пакунків. Як готував свої лаштунки Ретельно , пильно добирав Всіх діток добре пам’ятав, Їх поіменно називав. Мартусі ніс гарненьку ляльку, А Петрику комбайн, сівалку, Ведмедика просив Миколка; А для Наталочки – заколки… Ану, хто, любі дітки, знає, На кого цілий рік чекаєм? Гукнемо разом в сніжні далі: Приходь скоріше, Миколаю!
0
Класно! 