Микола Пилипович Голей (5 квітня 1939, Бонарівка) — український поет, громадський діяч.
Із творчості
**************
Я з тобою не прощаюсь Моя мила Бонарівко. Я до тебе повертаюсь Хоч на серці гірко. Всі стежини, всі доріжки Не забуду я ніколи. Як я босими ногами Бігав там до школи. Народився «під Беріжком», Так місцевість називали, Чи то з Вуки, чи то з Горба Разом всіх депортували. Бонарівка. Бонарівко. У снах тебе бачу. Бонарівко, Бонарівко, Згадаю й заплачу.
Валенти́на Іва́нівна Давиде́нко (Осипе́ць) (*5 квітня 1955, Леськи) — українська поетеса, перекладач, журналіст, художник. Заслужений журналіст України (1998).
Одна з поезій , яка стала піснею
Хто запалює там ліхтарі, Крапа світлом на темне вікно, Наче тоншим за промінь зорі Дивним пензлем торкне полотно.
Зеленаві твої небеса, Погляд ніжного жалю услід, Мого міфу фатальна краса — Ти її не згадаєш без сліз.
І від веж до рожевих колон Сяє місто як іскра вина. Давній міф, моя вигадка, сон Постає із того полотна.
Мій ліхтарнику, ніч промайне, Те, що пензлем забрати не встиг — Синю гойдалку снів і мене Будуть звірі й птахи стерегти.
Всі гірлянди на гойдалці снів І цілунків моїх пелюстки Принесуть ті вітри весняні, Що злітають з моєї руки.
0