Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Чт, 25.04.2024, 23:17
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [345]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [798]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [212]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [153]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [28]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [22]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [79]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Ваша стать:
Всего ответов: 493

СЕРІЯ - ПОЕТИ .

Вадим Лесич (псевд.: Ярослав Ярий, Ярослав Дригинич; справжнє прізвище: Володимир Кіршак; * 25 лютого / квітня 1909, с. Устя, тепер Снятинський район, Івано-Франківська область — 1982,Нью-Йорк) — український поет, есеїст і публіцист, критик, перекладач, член ОУП «Слово».

Один з творів

ПЕРГАМЕН ПАМ’ЯТІ

Пергамен пам’яті пом’ятий, не шелестить,
як шумлять затьмарені сади вечора
і вітер гне, наче лук, дугу далечі
і луки ликують під фіялками сутінку.
Бурий дим – і округла, мов ґльоб, порожнеча.
Дим від кострубатих кістяків життя,
що попеліють.
Порожнеча, яка чекає на повноту.
Пергамен пам’яті іржаво
запалює свічі на вівтарі вечора.
Мов мох полярний – синіють приморозки.
Під білими зорями тремтить,
мов павутиння, музика Ґріґа.
Речі зовсім непов’язані, що існують
окремо кожне для себе,–
але, наче доспілі овочі з різних дерев,
– падають важко у тиші саду
на землю, що меркне в чеканні.
Тіні стають, мов дерева,
і дерева стають, мов тіні.
Пергамен пам’яті
зашелестів
піском розбитих дзеркал
у розсипаній пустині.
1956.
(«Розмова з батьком», 1957).

-=-------------------------------------------------------------

Анато́лій Анто́нович Миро́ненко (народився 25 квітня 1937 в селі Росава Миронівського району, Київська область) — український письменник,поет , член НСПУ. Лауреат обласної премії імені В. Сосюри.

-=-----------------------------------------------------------------------------------------------------------
Вероні́ка Олекса́ндрівна Черняхі́вська (* 25 квітня 1900, Київ — † 22 вересня 1938) — українська поетеса, перекладач.

З її творів

***

Ви чуєте, милий: встає із могили
Прозоро-примарне.
Примарнії крила всі мрії повили.
Нам тихо. Нам гарно.
Ви чуєте, милий: лютує безсило
Зловісна безодня,
Шле з дна чорні хвилі. Одна я
та сміла
Я з вами сьогодні.
Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: iv-ann



Коментарів: 1
avatar
0
1 Таля • 21:01, 27.04.2015 [Лінк на твір]
Не хочу ображати вашу працю подавати сюди різних поетів України, але все ж таки хочу запитати, чому ви взалися за це діло? Не думаю ,що хтось з присутніх робить з цього архів. Тут мають бути новини, а не безконечне подавання різних поетів. Прошу пояснити 
в чому сенс?

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz