ВІдкриваю я Анумо,
Пасивність чекає,
Хоч багато авторів
Твори залишає.
Залишили на сторінці
Неодне створіння
Та щось відгуків немає,
Не зійшло насіння.
Якщо хочеш урожаю,
Поливай,козаче,
Бо насінння без поливу
Замре без віддачі.
То ж і думайте ,міркуйте,
Чи відгук лишати?
А чи краще пустоцвітом
На сайті бувати...
Ой, не до того Україні - москаль з совками лізе в сіні! Тарифи давлять всіх страшні, з Донбасу вісті йдуть сумні... Які рецензії, панове? Час щось вигадувати нОве!
Не тра вигадувати, брате, Бо світ все вигадав давно, А тра на сайті чесно грати, Як діти в шашки, доміно. Ти став до гри, тобі й ходити, А не задержувати час. Радіти шансу, в ньому жити, Наснаги поки лік не згас. Своє відточувати слово І в суперечності, на зло, Нехай погано, помилково, Та вичищати джерело Своєї мови золотої, І дати думці вільний лет, Щоб не двоятися, як в Трої, Щоб став чистішим вірш, куплет. Але ж для цього треба, брате, Попри сумний в країні час, Коли б,ють судді і гармати, Уперто лізти на парнас. Писати вірші, глузувати У колі друзів і чужих, І радо всіх коментувати, І кучерявих, і рудих.
Вірно ,вигадати можна любу причину ,я погоджуюся з Вами,пані Катерино! Не хочеш писати коментарі(вибір за тобою),хай і твої твори "висять" на сторінці без думки інших,для кого ж тоді пишеш?(виникає питання).Певно сам для себе? Думайте, шановні КОРИСТУВАЧІ сайту,думайте.
А я пропоную коментувати всіх по можливості. От зайшла на сайт, коли маю вільну хвилину, з першого вірша читаю і відразу коментую, скільки дозволяє час, стільки й прокоментую, і не дивлюся чи мене коментували, чи ні. Хай тим людям, що не хочуть спілкуватися, буде стидно за їхню невихованість.
Це вже не вперше піднімається подібна тема. А може причина таки у поданих віршах? Не думаю що це "невихованість" Може людям таки не подобаються написані вірші і щоб не образити автора просто мовчать ?
Пані Наталя, справа не в якості віршів. Аби на цьому сайті почав друкуватися, скажімо, Іван Франко, то і йому ніхто нічого би не написав. В чому справа? Я гадаю, що тут пласт проблем, характерних для всіх україномовних сайтів. Давайте проаналізуємо, хто домінує на таких сайтах? За статистикою "Анумо", це вихідці з Західної України. А де більшість галичан нині є? Та на заробітках: Польща, Чехія, Словаччина, Італія, Португалія, Греція... В Інтернет заробітчани заходять не часто, бо вкалують день і ніч та й Інтернет в них, як правило, тільки на телефонах, а це не дуже надійно. Ті ж українці, хто живуть в Україні, роздавлені економічними негараздами і їхній настрій - не на спілкування. На російськомовних українських сайтах ситуація веселіша, бо там заробітчан майже нема і домінують там люди пенсійного віку зі Сходу та Півдня: Одеса, Дніпро, Харків, Запоріжжя і таке інше. Ну, в них є час і бажання, то ж і відгуків там в рази більше. І якість творів ролі ніякої в цьому не грає. Головне, це активність в написанні рецензій самого автора. Якщо людина пише щодня, скажімо, по десятку відгуків різним авторам, то на любий її твір(НА ЛЮБИЙ!) вона отримує не менше десяти рецензій-коментарів. Скажімо, на найбільшому в світі літсайті Стіхі.ру топрейтингисти, аби мати свої опуси на горі першої десятки ТОП-РЕЙТИНГУ, пишуть не менше 30 відгуків щодня. Як написав відомий російський поет Михайло Гуськов: "Рєцка - на рєцку, баш - на баш..." А без всієї цієї суєти на літсайтах навіть генії мають лічені відгуки. Аби мати купу читачів та прихильників, потрібно капітально побігати по сторінках та понаписувати усім так званих ОПів("Очєнь понравілось!") А, якщо писати про якість твору щиру правду, то будеш в "чорному списку" майже у всіх. Реальність потрібно подавати так, аби вона не була дошкульною. Це ціла наука - писати відгуки без єлею, але достатньо чесно та по ділу.
Дякую за ваші думки., пане Борисе. Я не цілком згідна з вашим поясненням. Правдою лишається закон- я тобі ти мені, але це не втішна ситуація. Це просто творить групу людей, які стають "друзями" і підтримують один одного чи зле чи добре все "гарно"! Я все таки думаю, що більшість чекає на вірш, який заходить в душу. Людей на сайті не багато. Заглядає сюди приблизно 40 осіб, а участь беруть приблизно 10, або і менше. Причина проста- це є одинокий УКРАЇНСЬКИЙ сайт, а народ звик "пописуватись"на общепонятном. Я на російські сайти не йду! Мені байдуже чи хтось там скаже мені " прекрасное стихотворение" , а в душі, хотів би задушти те слово назавжди! Я респектую пана Василя за його відданість українській мові. Заходжу часто, коментую на вірші ,які мені до душі. Просто немаю часу читати всі тут подані "спроби". Це не означає що їх не потрібно писати. Просто зараз немаю змоги все це перечитувати. Мої вірші також не коментуються. Принаймі не всі. Не завжди є надхнення писати. Пишу лиш тоді коли щось сколихне мою душу. Належу до інших сайтів. Там зараз подібна ситуація. Літо ж! Все буде гаразд. Пишім, підтримуймо один одного, даваймо поради, для того ми тут є.
Пані Натальо, Ви праві стосовно пана Гонти. Тримати СУТО україномовний сайт в Україні - справа НАДВАЖКА! Фактично, українська мова бринить тільки на Галичині. Решта ж країни говорить або на суржику, або парускі. Скажімо, в Чернігові та Києві щиру українську мову на вулицях практично не почути. Це ще дуже і дуже довго буде... На жаль! Через це і маємо такий просто НЕСАМОВИТИЙ спротив совків та яничарів на усіх літсайтах України, коли йдеться про УКРАЇНСЬКЕ літературне слово. На Украинском Портале Поэзии мою сторінку знищили за постійний видрук на тамтешньому форумі матеріалів "Правого сектору". Всіх, хто мене підтримав, замодерували. Валерія Хлоня(він вже є на "Анумо" з моєї подачі) на УПП зацькували тільки за спробу запровадити куточок щиро української поезії, котрий він хотів мати на цьому ТОТАЛЬНО російськомовному літсайті... Пані Наталя, все це йде не з учорашнього дня - в Україні є КОЛОСАЛЬНА "п'ята колона" Росії! КОЛОСАЛЬНА! Вони маскуються під українців-патріотів, але нутро в цих людей абсолютно промосковське. Ну, вони не ідіоти і говорять на українських сайтах неначе вірні речі, але я знаю, що те - маски! Є ще й так звані МИРОТВОРЦІ. Ці всюди про "дружбу слов'янських народів" віщають... КОЛАБОРАЦІОНІСТИ! Хоча, деякі таки щиро вірять в цю казочку для дурників! Чомусь руські українською мовою ні за які коврижки не говорять, а українці мають плазувати та задкувати перед Москвою... Коротше кажучи, про все це я давно написав вірша "Хохляцький гопак". Там усі акценти розставлені чітко:
0
В чому справа? Я гадаю, що тут пласт проблем, характерних для всіх україномовних сайтів. Давайте проаналізуємо, хто домінує на таких сайтах? За статистикою "Анумо", це вихідці з Західної України. А де більшість галичан нині є? Та на заробітках: Польща, Чехія, Словаччина, Італія, Португалія, Греція... В Інтернет заробітчани заходять не часто, бо вкалують день і ніч та й Інтернет в них, як правило, тільки на телефонах, а це не дуже надійно. Ті ж українці, хто живуть в Україні, роздавлені економічними негараздами і їхній настрій - не на спілкування. 
А без всієї цієї суєти на літсайтах навіть генії мають лічені відгуки. Аби мати купу читачів та прихильників, потрібно капітально побігати по сторінках та понаписувати усім так званих ОПів("Очєнь понравілось!") 