Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Ср, 13/12/17, 01:48
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Ні - війні! Нет - войне! [45]
Вірую... [20]
Зі святом! [124]
Допомога [48]
Відвідувачі [42]
Сьогодення [605]
Благі справи [35]
Технічні питання [32]
Конкурси, огляди [119]
У поетичних спілках [49]
Новини: поезія, проза [187]
Шевченківські читання [10]
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 346
ІНФОРМАТИВНЕ
Календар новин:      

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

загрузка...

Друзі! Запрошую Вас долучитися до створення новин про життя у поетичних спілках,
події літературного життя України та Світу.
Лінк для додавання новин у рубрику:
"Сьогодення" "У поетичних спілках"
 

 

 

 
"Шоста колона" у битві за Україну

(Рубрика «Точка зору»)

Примітивна схема, відповідно до якої ворог загрожує п’ятьма колонами (чотири ззовні а «п’ята», зрадники, діє зсередини) є наочною та добре зрозумілою. Ще б пак! За такою схемою стоїть найочевидніша бінарна, тобто, двозначна логіка: свій – чужий, хто не з нами, той проти нас. Зрозуміло, чому будь-яка влада охоче будує свою пропаганду, використовуючи ці дешеві штампи. Ототожнення понять колективне «ми» та «влада» – чи не найефективніша система захисту влади. Це основний і найефективніший принцип тоталітаризму, який завжди спрацьовує автоматично. Найкраща ілюстрація тут – спосіб життя у тоталітарних суспільствах та спільнотах, де владу справді(!) підтримує понад 80% населення. Але згаданий принцип ефективно діятиме лише за однієї простої умови. Люди повинні мати потужну мотивацію до того. щоб прагнути бути серед тих 80+%, а не тих, хто має іншу точку зору. Наприклад, може бути реальний страх перед чотирма зовнішніми колонами, а може й острах бути зарахованим до п’ятої (з усіма наслідками – тут мало що змінилося з періоду сталінського «совка» до його сучасного путінського спадкоємця). Ну і чимало глибших чинників, які визначаються складними словами типу «патерналізм», «авторитаризм» тощо.

Втеча з червоного концтабору

Україні наразі пощастило здійснити втечу з того тоталітарного концтабору, хоча в погоню кинуто чималі сили. Аналізу ситуації присвячено чимало текстів. Та головний висновок із них – примітивна двозначна логіка тут уже не працює.Традиційної гулагівсько-п’ятиколонної схеми для опису ситуації вже недостатньо. І зовсім уже хибним для нас виявляється ставити владу та колективне «ми» по одну сторону барикад просто так, за визначенням, тому що влада уособлює державу. Згадаймо Висоцького: «Если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а так»… Як бути тут?

Звичайно, дуже хотілося б мати мудрого лідера, чесних і відданих патріотів у владі, довіряти їм. Та, на жаль, таку довіру прозрілим українцям найближчим часом навряд чи доведеться відчути. Чому? Та тому що народ поступово (хоча й занадто повільно) прозріває і розуміє, по-перше, хибність ілюзій, а по-друге – неможливість жити за двозначною логікою. То що ж ми маємо насправді?

Принаймні розуміння того, що схема ворожих сил складається з більш ніж п’яти колон. Яскраво бачимо дію потужного чинника, який правомірно було б назвати «шоста колона». І ця колона за своїм деструктивним потенціалом співставна з усіма п’ятьма разом узятими. Лише один наочний приклад.

Початок президентства Віктора Ющенка як Україна, так і увесь світ (і наші друзі, і вороги) розцінювали як поворотний пункт, що змінить історичний шлях країни. При цьому друзі були в захопленні, а вороги – вщент деморалізовані. Тож у 2005 році вплив п’яти традиційних колон був мінімальним. Зате шоста колона, не маючи конкуренції, пішла бурхливо рости. Згодом дала про себе знати на всіх рівнях – від торгівлі посадами на місцях та корупції економічної до політичної корупції на найвищому рівні. Ліцензію на таку торгівлю отримало вузьке коло «любих друзів». У результаті «місце під сонцем» за внески у певні «благодійні фонди» придбали собі усі колишні недруги Ющенка, у тому числі й відвертий криміналітет та вороги усього українського. Як бонус вони отримали іще й індульгенцію на майбутнє. Як результат, усі тези Помаранчевої революції у колективній свідомості були геть дискредитовані. А підписавши ганебний «універсал національної єдності» (чи то «дружби між вовками та зайцями») президент-миздобул остаточно перетворив себе на політичного манекена з нульовою підтримкою виборців. Та то ще півбіди. Цим самим сплюндровано віру народу у власні сили й грубо просапано сходи зерен патріотизму, посіяних на Майдані.

Блиск та ницість шостої колони

Ризикну сказати таке. Шоста колона, сформована з глибоко корумпованого чиновництва та бюрократії, що зародилася іще за часів СРСР, саме за рахунок руйнування ідеалів першого Майдану набула найбільших темпів розвитку. І це зрозуміло. Режим активно декларував прихильність до європейських ідей толерантності й демократизму. Але реально ця демократизація вилилася лише в толерантність до злочинів, які скоюють люди з грошима. Чим більше грошей, тим більша і толерантність.

То ж яке визначення можна дати вже згаданій «шостій колоні»? Дуже просто. Це парадержавна система керування життям у суспільстві. Парадержавна, оскільки існує всупереч законам та й здоровому глузду. Керує життям у суспільстві та ухвалює ключові рішення – це щодня переконливо доводять журналістські розслідування. Це поєднання бізнесу і влади й закономірне перетворення влади на товар.

Важливою ознакою цієї колони є лицемірство й відсутність принципів, окрім збагачення та кругової поруки. Заради спільної мети мирно співпрацюють усі: від українських націоналістів та колишніх «любих друзів» до прихильників «русского мира» – вже відомої нам п’ятої колони. А вона вільно захоплює все нові стратегічні галузі економіки і за найвищої владної підтримки створює комфортні саме для себе економічні умови. Зрозуміло, за рахунок народу.

Сповідуючи хибні цінності та здійснюючи шкідливу для держави й народу практику, та ще й прикриваючись державницькою риторикою, шоста колона реально може досягнути лише двох результатів. Погіршення моральних і матеріальних умов життя народу та, як результат, зневаги й ненависті з його боку. Саме такий результат ми спостерігаємо від тих 140 «з копійками» болісних псевдореформ, які нас чомусь закликають вітати та ще й радіти від їхньої болісності. Псевдореформ, оскільки в їхній конструкції жодним чином не закладено ані впливу вже згаданої шостої колони, ані елементарного людського чинника. Тож не дивно, що поляризація між народом і владою, яка вже міцно асоціюється саме з шостою колоною, зростає – це підтверджується усіма соціологічними дослідженнями. Народ інстинктивно відчуває руйнівні тенденції!

Вищезмальована картина безрадісна. Але надія, як співає популярний естрадник, є. І вона в тому, що нинішня влада, на відміну від путінської, має суттєві обмеження щодо засобів самозбереження. Нехай шоста колона ліпить критикам ярлики «п’ятої» колони, у найкращих совкових традиціях монополізуючи право на патріотизм. Але ці засоби мають бути суто політичними (нехай і з елементами політичного шахрайства та політичної корупції).

Попри складність схеми та підвищену кількість ворожих колон, така ситуація все ж дає народу певний вибір, а значить, шанс. Адже розум і здоровий глузд в історичній перспективі сильніші від шахрайства. Справа сьогодні лише за одним: потужно заявити про це всіма можливими способами, навіть шляхом прямої демократії. Це, як показує історія, дуже дієвий демократичний вплив на владу. Головне – скористатися шансом. Бо, як прорік понад сторіччя тому класик, нам «призначено скалу сесю розбить»!

Петро Матвієнко – доктор філософських наук і член НСЖУ, голова громадської організації «Незалежна агенція журналістських розслідувань»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Категорія: Сьогодення | Переглядів: 117 | Додали: ruhlyvy

Коментарів: 3
avatar
0
1 ruhlyvy • 16:03, 09/09/17
У фейсбук-коментарях читачі активно висловили багато слушних думок з приводу цієї статті. Хочу сказати кілька слів і я.
Мені здається, що суто демократичними важелями сьогоднішню Україну вже не врятувати.
Деморалізоване та вкрай розбещене тотальною корупцією суспільство, яким є на сьогодні Україна, потребує міцної руки ПАТРІОТА-ПРОВІДНИКА!
Нинішні українські виборці чи навряд здатні привести до влади саме отакого. Висновок: якщо йдеться про майбутнє нації, то можливо застосувати не тільки механізм демократії, але й чогось іншого...
avatar
0
2 spydut • 19:00, 12/09/17
Я знаю багато цікавих і мудрих людей , що кажуть так - як і релігію , так і демократію в світі люди не розуміють правильно , тому що їм "зверху" , тобто керівники дають своє бачення , і навіть накидають нам їхнє бачення Бога . Справжня демократія - це тоді коли кожен з простих людей матиме можливість не тільки висловитись , а бути почутим іншими , і тоді оцінюється хто що зробив і лише по плодах кожного люди стають в ієрархію і відповідно тоді , в справжній демократії ( явно не американській США ) , можливе таке - що командує не той хто має найбільше грошей і можливостей інших впливів на людську думку , а той хто справді зробив найбільше добра людям . Але це мабуть утопія , бо як я прочитав  в інтернеті - справжня демократія - це БОЖА побудова світу , і якщо вона буде на землі - то люди можливо забудуть за Бога , і є такі ще ідеї про те що це вже відбулося до ПОТОПУ , і тому що люди забули за Бога , Бог потопом їм нагадав хто є Господарем на Землі і на Небі і у всьому всесвіті ! Хоча ... в кожного своя думка про це ...
avatar
0
3 ruhlyvy • 00:40, 13/09/17
Така демократія, про котру ти, Станіславе, говориш, істинна утопія! Але вірити в те, що колись оте усе буде, тобі ніхто не заважає... :-)

avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")



             Украина онлайн
  Хостинг від uCoz