Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Чт, 28.03.2024, 11:26
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Новини та статті - культура [344]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
Новини та статті: суспільство, політика [796]
Не пов'язане з л-рою та поезією
Усе навколо нашого поетичного сайту [127]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [212]
Вірую... [17]
На релігійну тематику
Постаті [27]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
Зі святом! [153]
Вітаємо зі святами
Історія, етнографія [28]
Статті на історичну тематику
Куточок читача, глядача і слухача [21]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
Куточок споживача [76]
Корисні поради, рекомендації
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Опитування для Вас
Ваша стать:
Всего ответов: 493

Хто привіз ракети "Джавелін" на Хрещатик? Внесок української діаспори в розбудову незалежної України

«Нарешті схвалено»: хто привіз ракети «Джавелін» на Хрещатик


Українські військові з американськими протитанковими ракетними комплексами «Джавелін» (Javelin) під час військового параду до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

(Рубрика «Точка зору»)

27-му річницю відновлення Незалежності України після 70-річної перерви (дякую Оксані Забужко, яка якраз нагадала це літочислення) ми розпочинали переглядом параду в доброму товаристві українців, які нині американці.

Вони обоє, тоді ще малята, після тривалої виснажливої дороги, прибули поблизу Нью-Йорка до Нового світу, не маючи нагоди на життя в старому.

Ніхто з їхніх батьків, котрі в таборах DP (displaced persons camps) ухвалили рішення не повертатися додому, не полишив української справи. Вони тяжко працювали, щоб заробити на прожиття та освіту дітей, але вони ж відкладали і фінансували українські школи, цвинтарі, церкву, студії в університетах «Ліги Плюща».

Хтось – центи, хтось – мільйони доларів, але доклалася така кількість людей, що непомітити цю громаду було неможливо. Навіть для світу, для якого кордон Росії «проходить» у Карпатах.

Із цієї групи виріс Яків Гніздовський, з кимось із них мав першу розмову про Голодомор Джеймс Мейс, їхнім голосом співала Квітка Цісик для всієї Америки, просуваючи одне із втілень американської мрії – автівки Форда.

Цим двом-трьом надзвичайно активним поколінням повоєнних емігрантів ми завдячуємо стратегічним партнерством зі США, Канадою і тим, що Хрещатиком на параді їхали «Джавеліни».

Їхні батьки і друзі «зродились великої години»: відновлювали незалежність у 1941 році (так-так, ті понад 70 років тому), створили армію, котра віталася «Слава Україні! Героям слава!» і вояки якої не склали зброї проти тоталітаризмів ще десятиліття після, здавалося, завершеної великої війни.

Емігранти закладали нову, втрачену з часом після УНР, українську міжнародну дипломатію. Неофіційну, але таку, яка стала чинником. Фактором, через який Захід не заплющував очі на ГУЛАГ, Стуса та Сверстюка, на церкву в катакомбах та дивну бунтівну «частину Росії», котра такою себе не визнає.

Вашингтон, 16 вересня 1984 року. Цього дня близько 7000 осіб, більшість із яких українці, протестували біля будівля посольства СРСР проти нищення української культури та русифікації України радянським режимом
Вашингтон, 16 вересня 1984 року. Цього дня близько 7000 осіб, більшість із яких українці, протестували біля будівля посольства СРСР проти нищення української культури та русифікації України радянським режимом


Вони здобували позиції та авторитет у суспільстві, щоб згодом – і досі – впливати на західні уряди. Задля своєї Батьківщини, з якої виїхали, але яку не полишили.

Тут приймають на складні операції наших героїв, відпочивати та навчатися – дітей із сімей українських вояків. Тут вирішуються питання про транші та санкції. Звідси приїхали перші, складені за стандартами НАТО, аптечки для солдатів нашої армії.

Із дбайливо збережених ними (і привезених через океан замість речей першої необхідності) історичних документів та свідчень ми дізнавалися свою історію, нищену, сфальсифіковану, засекречену ворогом. Вони зберегли – аж до відкриття архівів КГБ – голоси мільйонів убитих або мовчазних у страху за своїх дітей українців. І сьогодні ми читаємо, як таємна спецслужба ворога у звітах підтверджує правду про біль народу, яку волів би не чути заклопотаний вільний світ. Але був змушений слухати, бо промовляла його частина. Настільки енергійна, що не вистачило навіть куль тих, котрі поцілили Гарета Джонса, Степана Бандеру та Гію Гонґадзе.

Українська еміграція має непохитне мотто: світ буде вільним лиш тоді, коли будуть вільними всі народи. Серед яких – український.

Бо – «Свобода народам! Свобода людині!»

Північноамериканські українці (як і південноамериканські, європейські, австралійські) стали невід’ємною частиною величезного українського народу, котрий творить нову армію. Котрий відновлює свою країну. Країну на передньому європейському краї оборони свободи.

І тут, за океаном, вчора, нині, і завтра в нас є друзі, партнери, побратими, які не втомлюються ані говорити про українську справу, ані докладатися самим.

Дівчина біля рекламного плаката на Хрещатику під час параду військ з нагоди Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року
Дівчина біля рекламного плаката на Хрещатику під час параду військ з нагоди Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року


– Ми роками дивилися паради з Києва, щоб обговорити, що знову було не так. А нині... Нині все було найкраще! – каже Петро.

– Ще б тільки маршували спокійно, а не витягали ноги рівно. Болить їм отак маршувати, – додає Леся.

Це – їхні хлопці і дівчата.

Вони переймаються, коли їхнім хлопцям незручно маршувати.

Нашим.

 

Ярина Ясиневич – керівник програм Центру досліджень визвольного руху​

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

16x9 Image

Ярина Ясиневич

Керівник програм Центру досліджень визвольного руху. Волонтер Ініціативної групи українських інтелектуалів «Першого грудня». Керівник видавничих проектів у сфері історичного нон-фікшн. Консультант з питань комунікацій та урядування для громадських організацій, установ культури та органів державної влади.

Розділ новин: Новини та статті: суспільство, політика | Опубліковано: ruhlyvy



Коментарів: 3
avatar
0
1 ruhlyvy • 02:36, 29.08.2018 [Лінк на твір]
Доволі часто на українських літсайтах можна почути образливі слова в бік українських емігрантів. Мовляв, ви до нас не пхайтесь, ми тут і без вас собі раду дамо!
Як правило, говорять таке, або закінчені совки-хохли, або пропутінські яничари. Але! Нехай знають та пам'ятають і ті, і інші, що українська діаспора КОЛОСАЛЬНО доклалася до розбудови незалежної української держави. Впевнений, що внесок закордонних українців в долю їхньої Батьківщини є в рази більш вагомим, ніж внесок отих "місцевих", котрі ще учора молилися на Кремль та паплюжили українських героїв, а сьогодні розпатякують про те, що "ніяких нам парадів не треба - краще дайте кіло гречки та плящину олії"!

avatar
0
2 kraynyuk46 • 09:36, 31.08.2018 [Лінк на твір]
Дякую тобі, Борю, за цей надзвичайно важливий і потрібний інформаційний матеріал. Знаю і я таких, хто кричить, що парадів не треба. Паради необхідні! Ми повинні показати всьому світові свою готовність захищати Батьківщину. Всі пам'ятають, що ми мали у 2014 році. Про це навіть говорити страшно. За такий короткий строк ми маємо сильну (не побоюся цього слова) армію, яка захистить свій народ від ворога, захистить свої кордони. 
***Про внесок української діаспори я теж дуже добре знаю. Адже там багато українців, які вболівать за долю нашої країни. 
avatar
0
3 ruhlyvy • 11:54, 31.08.2018 [Лінк на твір]
І тобі, Надя, щира подяка за відгук!
Українці(якщо вони реальні українці) допомагають Україні всюди, де б вони не були. Хто грошима, хто влучним словом, сказаним за Батьківщину, хто своїм впливом, лобіюючи інтереси Неньки. Ті, хто кажуть, що Україна не потребує "отих чужаків", або корисні для Московії ідіоти, або ж запроданці, котрі відверто ПРАЦЮЮТЬ на ворога України - Росію. За кордонами України живе нині кілька десятків мільйонів українців усіх хвиль еміграції. Відсікти таку значну кількість людей від можливості допомагати їхній Батьківщині, то не просто помилка, то РЕАЛЬНИЙ злочин!

 

ComForm">
avatar

Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на сторінці "НАШ ТОП ++"
 

     
  Хостинг від uCoz