Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Нд, 21/07/19, 06:26
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Ні - війні! Нет - войне! [45]
Вірую... [20]
Зі святом! [137]
Допомога [48]
Відвідувачі [42]
Сьогодення [651]
Благі справи [49]
Технічні питання [32]
Конкурси, огляди [126]
У поетичних спілках [50]
Новини: поезія, проза [196]
Шевченківські читання [10]
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 547
ІНФОРМАТИВНЕ
Календар новин:      

«  Червень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

загрузка...

Друзі! Запрошую Вас долучитися до створення новин про життя у поетичних спілках,
події літературного життя України та Світу.
Лінк для додавання новин у рубрику:
"Сьогодення" "У поетичних спілках"
 

 

 

 
Павло Казарін: "Європа поводиться так, як поводиться сама Україна"



Павло Казарін: «Європа поводиться так, як поводиться сама Україна»


Учасники проросійського мітингу в Донецьку, 22 березня 2014 року

(Рубрика «Точка зору»)

Країна лицемірів

Ми люто обурюємося з приводу Європи, яка повернула Росію в ПАРЄ. Але чому нам здається, що вона має діяти інакше?

Приміряймо на себе оптику умовного європейського політика.

Є Україна. Країна, на яку напала сусідня держава. Агресор анексував один регіон і окупував ще два. За п'ять років загинуло 13 тисяч осіб. Європейський політик відкриває соціологію й бачить, що на п'ятий рік війни до держави-агресора добре або дуже добре ставляться 57% населення України. Погано чи дуже погано ‒ лише 27%. Ще 15% ‒ не визначились. При цьому динаміка цілком очевидна ‒ ставлення покращується з кожним роком.

До того кількість тих, хто хоче жити з сусідом без кордонів і митниці, досягла 48%. 38% хочуть припинення військових дій і заморожування конфлікту. Ще 22% готові надати окупованим територіям автономію у складі країни. Битися до переможного згодні лише 18% жителів України.

У європейського політика немає підстав сумніватися в цих цифрах. Адже на президентських виборах 73% українських виборців підтримали людину, яка пропонувала «просто припинити стріляти». І через два місяці після його інавгурації 50% обивателів чекають, що новий президент «вирішить питання припинення вогню на Донбасі».

Список пріоритетів взагалі ілюстративний. 38% чекають зниження тарифів. 20% ‒ підвищення соцстандартів. А тих, хто очікує зміцнення армії, і тих, хто хоче нормалізації відносин із Росією, порівну ‒ по 12%.

Європа поводиться так, як поводиться сама Україна. Якщо ми не готові нести витрати ‒ то чому їх мають нести за нас французи та німці?

Соціологія безстороння. Європейський політик бачить у цих цифрах країну, яка не хоче воювати. Яка втомилася від витрат. Яка хоче миру. Яка готова розплачуватися за мир суверенітетом. І чому він у цей момент має поводити себе як яструб ‒ якщо яструбами відмовляються бути люди, на яких напали?

Він бачить, що в наступному українському парламенті проросійські сили сформують другу за величиною фракцію. Що повернення Криму вважають пріоритетом лише 7% жителів. Що Україна ‒ це країна фінансово неграмотних громадян із лівими та авторитарними поглядами на волю та економіку.

І в цей момент він резонно думає про те, чому тягар санкційних витрат мають нести його співгромадяни. Якщо жителі країни, заради якої ці санкції вводилися, налаштовані цілком капітулянтськи.

Ми аплодуємо грузинській делегації, яка підтримала в ПАРЄ українську позицію. Але десять років тому ми поводили себе щодо Грузії точно так само, як сьогодні поводиться стосовно нас Європа. Після війни 2008 року 30% українців вважали агресором Грузію, 25% ‒ Росію, а провину на обидві сторони покладали 20%. Через рік із невеликим у другому турі українських президентських виборів зійшлися два політики, кожен із яких підтримав у тому конфлікті Москву.

Ми говоримо про те, що Європа нас зрадила. Що, вибираючи між цінностями та грошима, вона віддала перевагу другому. Згадуємо Судети та історію Другої світової. Але давайте начистоту.

Якщо ми голосуємо за повернення в парламент «російської делегації» з партії Медведчука ‒ то чому цього не можуть робити європейські парламентарії?

Європа поводиться так, як поводиться сама Україна. Якщо ми не готові нести витрати ‒ то чому їх мають нести за нас французи та німці? Якщо ми мріємо про мир із агресором ‒ то чому про нього не повинні мріяти Берлін і Париж? І якщо ми голосуємо за повернення в парламент «російської делегації» з партії Віктора Медведчука ‒ то чому цього не можуть робити європейські парламентарії?

Лицемірів ніхто не любить. Немає сенсу говорити про цінності й діяти всупереч. Нам здається, що право на цю етичну формулу відтепер належить нам.

Але, насправді, воно належить європейцям.

Павло Казарін –​ оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал – на сайті Крим.Реалії

 
 

Категорія: Сьогодення | Переглядів: 63 | Додали: ruhlyvy

Коментарів: 3
avatar
0
1 ruhlyvy • 18:13, 30/06/19
Страшна та вкрай гірка ПРАВДА! Можна мільйон разів вигукувати, що українці - нація героїв і що Україна скоро буде №1 у Європі, але реалії дуже не вписуються у цю райдужну та захоплюючу картину. Судячи зі статистичних даних, на Україну чекає масштабний відкат у бік Москви. Надія - на США, котрі, дасть Бог, не допустять відновлення СРСР - бо ж американці не з тих, хто ладні похерити власні багатолітні зусилля у боротьбі з Імперією Зла. Гадаю, що після приборкання ядерних амбіцій Ірану, що є зараз генеральним напрямком для Трампа, візьмуться і за "українське питання". Можливо, на те піде кілька років. Можливо, якщо Трампа не оберуть, а буде Байден, то за Путіна візьмуться більш рішуче, бо Трамп із Путіним реальні друзі, пов'язані темними оборудками. Та навіть і за обрання Трампа на другий строк, що виглядає вельми ймовірним(США зараз мають чудові успіхи в економіці), Україна таки буде розглядатися Вашингтоном, як країна, котра потребує ОСОБЛИВОЇ уваги з боку Америки.  То ж, вся надія - на штати! Сама по собі Україна, як це не звучить прикро, не є гравцем на світовій геополітичній шаховій дошці.
avatar
0
2 Asedo1949 • 14:14, 14/07/19
І  це  правда,  що  Україна  не  є  гравцем  на  світовій  шаховій  дошці,  та  могла  би  ним  стати  за  ці  чверть  століття  якби  до  влади  ставали  господарні  люди,  які  понад  усе  люблять  Україну,  а  не  лайдаки,  брехуни   і   запроданці. Я  не  думаю,  що  у  нас  має  бути  якась  надія  на  того  дядька,  ми  самі  маємо  все  зробити  і  не  бути  ні  від  нікого  залежними,  і  всі  підстави  для  цього  є. Вірю,  що  цей  час  вже  не  за  горами.
avatar
0
3 ruhlyvy • 19:22, 14/07/19
Надія, пані Катерина, завжди вмирає самою останньою... 

avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")



             Украина онлайн
  Хостинг від uCoz