Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток Сайт української поезії -- АНУМО ЗНОВУ ВІРШУВАТЬ! -- інтерактивний додаток
Пн, 18/11/19, 19:14
МЕНЮ САЙТУ

Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Ні - війні! Нет - войне! [45]
Вірую... [20]
Зі святом! [142]
Допомога [48]
Відвідувачі [42]
Сьогодення [662]
Благі справи [51]
Технічні питання [32]
Конкурси, огляди [131]
У поетичних спілках [50]
Новини: поезія, проза [196]
Шевченківські читання [10]
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Twitter, Тел.: 068-083-95-79
    E-mail: vagonta@gmail.com, virchi@yandex.ru

Опитування для Вас
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 636
ІНФОРМАТИВНЕ
Календар новин:      

«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

загрузка...

Друзі! Запрошую Вас долучитися до створення новин про життя у поетичних спілках,
події літературного життя України та Світу.
Лінк для додавання новин у рубрику:
"Сьогодення" "У поетичних спілках"
 

 

 

 
Забутий ювілей. 400-ліття "Граматики" українського вченого Мелетія Смотрицького



Забутий ювілей. 400-ліття «Граматики» українського вченого Мелетія Смотрицького


Мелетій Смотрицький (близько 1577–1633) – український вчений, письменник, мовознавець. Його праці вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову

(Рубрика «Точка зору»)

Те, що культурна політика нашої влади (як теперішньої, так, зрештою, й попередньої) не викликає, м’яко кажучи, захоплення, говорити не треба. Цього року ми мали 200-ліття з дня народження Пантелеймона Куліша й 250-ліття Івана Котляревського. Ці два, здавалося, знакові ювілеї так і не були відзначені на широкому державному рівні. Владі було не до них. Їй треба було вирішувати більш важливі питання…

Але якщо зазначені ювілеї призначені для «внутрішнього користування», то цього не скажеш про 400-ліття з часу виходу «Граматики» старослов’янської мови Мелетія Смотрицького, яке виповнюється теж цього року. Зазначений ювілей має широкий міжнародний контекст. І, здавалось, українська влада могла розумно використати його. Але не судилось.

Сторінка «Граматики слов'янської» видання 1619 року. «Граматика слов’янська» (Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сѵнтаґма) – мовознавча праця українського вченого Мелетія Смотрицького, підручник церковнослов'янської мови (східнослов'янської редакції). Надрукована 1619 року в маєтку князя Богдана Огинського. Один із найвидатніших творів старожитнього слов'янського мовознавства
Сторінка «Граматики слов'янської» видання 1619 року. «Граматика слов’янська» (Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сѵнтаґма) – мовознавча праця українського вченого Мелетія Смотрицького, підручник церковнослов'янської мови (східнослов'янської редакції). Надрукована 1619 року в маєтку князя Богдана Огинського. Один із найвидатніших творів старожитнього слов'янського мовознавства

Ворота вченості

Не вдаючись до аналізу зазначеної «Граматики», звернемо увагу на її видання, поширення та значення. Написана вона була українським вченим і письменником-полемістом Мелетієм Смотрицьким. Останній здобував освіту в Острозькій академії, потім навчався у Вільно в єзуїтській академії, вищих навчальних закладах Німеччини, зокрема в Бреслау, Лейпцигу й Нюрнберзі. Зазнав помітного впливу ренесансної культури, що і знайшло відображення в його «Граматиці».

Остання побачила світ у 1619 році (можливо, деякі її примірники були надруковані ще в 1618 році) в Єв’ю. Нині це місто Вевіс на території Литви.

У своїй «Граматиці» Смотрицький давав опис структури старослов’янської мови. Але це вже не була мова Кирила й Мефодія. В її лексиці зустрічаємо чимало українських, білоруських та польських слів. Фактично Смотрицький створив українсько-білоруський варіант старослов’янської мови початку XVII століття. Проте це не завадило її універсальності. «Граматика» Смотрицького стала загальновизнаним підручником не лише в Україні, Білорусії, а й у Росії, південних слов’ян, навіть у православних волохів та молдаван, які в богослужбових цілях використовували старослов’янську мову. Цей твір перевидавався, перероблявся, широко використовувався для навчальних потреб. І не тільки.

«Граматика» Смотрицького вплинула на створення південнослов’янських граматик, які використовували її основні норми, термінологію й структуру (граматика Мразовича для сербів, Совича для далматів та інші). Таким чином, цей твір справив вплив на становлення сучасних південнослов’янських мов, зокрема сербської й хорватської.

Вплинула згадувана «Граматика» й на формування російської літературної мови. Вона двічі – в 1648 році і в 1721 році – перевидавалася в Москві. «Вратами» своєї вченості називав її Михайло Ломоносов, який стояв біля витоків нової російської літератури. Принаймні «Граматика» Смотрицького є яскравим свідченням того, що не росіяни в ранньомодерні часи несли культуру на терени України, а, навпаки, українці несли її росіянам. Не гріх було б зайвий раз це нагадати нашим північним сусідам. Як і те, що біля витоків формування їхньої новочасної літературної мови стояли українці, Мелетій Смотрицький зокрема.

Генеральна карта України французького військового інженера та картографа Гійома Левассера де Боплана, 1648 року. Назва: Delineatio generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina: cum adjacentibus provinciis. (Щоб відкрити мапу у більшому форматі, натисніть на зображення)

Чи варто було використати ювілей «Граматики» Смотрицького?

Як бачимо, «Граматика» Смотрицького мала стосунок до багатьох країн. Це не лише Україна, а й Литва, Білорусь, Польща, Хорватія, Сербія, інші слов’янські балканські країни, Румунія, Молдова. Та й, звісно, «дружня» нам Росія.

Мелетій Смотрицький (близько 1577–1633) – український вчений, письменник, мовознавець
Мелетій Смотрицький (близько 1577–1633) – український вчений, письменник, мовознавець

Хіба не варто було українській владі (якщо вона українська?) ініціювати міжнародне відзначення цього ювілею? Немає сумніву, що на це відгукнулась би Литва, яка є чи не найвірнішим нашим союзником серед країн Євросоюзу. Та й у інших європейських країнах, до яких ця «Граматика» мала стосунок, цей ювілей теж би мав відгук. Зрештою, і чому б росіянам не нагадати, хто є їхні «старші брати» – принаймні в сфері культурній?

Широке відзначення цього ювілею, в тому числі на міжнародному рівні, із належним залученням мас-медіа, могло б продемонструвати і в очах українців, і в очах багатьох народів, що ми є нацією, котра має великі культурні цінності, які сягають глибини століть.

Але, очевидно, українській (а чи українській?) владі такі речі не потрібні.

Словом, маємо те, що маємо. Точніше – маємо те, що обрали.

Петро Кралюк – проректор Острозької академії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Петро Кралюк

    Український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософії, заслужений діяч науки і техніки України, професор Національного університету «Острозька академія».

 
 

Категорія: Благі справи | Переглядів: 66 | Додали: ruhlyvy

Коментарів: 1
avatar
0
1 ruhlyvy • 17:43, 13/10/19
Для чого блазню-президенту з його українофобською сутністю якісь ювілеї українських вчених, коли ця потвора навіть не відреагувала на річницю трагедії Бабиного Яру, де були знищені десятки тисяч представників його нації! Нинішня влада - це, в переважній більшості, люди без політичних та культурних уподобань. Іноді навіть малограмотні(яскравий приклад - міністр освіти, котра пише українською з чисельними помилками!). На міністра іноземних справ призначили людину з вадою вимови! Як головний дипломат країни, найпершим завданням котрого має бути бездоганне вміння говорити, може вести якісь переговори, коли в нього каша в роті?! Так що, ТАКІЙ владі пасує тільки відвідування якихось базарів, де вони ладні розпатякувати по 14 годин поспіль! s-4

avatar

загрузка...

ОСТАННІ 10 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")



           Украина онлайн
  Хостинг від uCoz