Пам'ятi Василя Стуса -----------------------------------
Не розверзлося небо, не ставсь землетрус. Передала Америка, що помер Василь Стус. Не здригнувсь, не заплакав український народ, як в тюремній лікарні Василя клали в гроб.
В землю мерзлу мордовську, на останній вже строк, його швидко сховали, мов на шмоні "бичок". Може був він убивця? Чи блатний такий шкет? Ні, похований в'язень, був великий Поет!
Він і мертвий грозив їм. Не давали труну, щоб додому відвезти, в Україну сумну. Та хоч батьківські вірші сину не віддали, через плачучий Київ Василя все ж несли.
Український страждальцю, спокутав ти наш гріх. Площа імені Стуса - крок до віршів твоїх!
(С)Борис Костинський, березень 1990р.
Переглянути КОМЕНТАРІ до ПОЕЗІЇ й ПРОЗИ та до новин:
на
сторінці
"НАШ
ТОП ++"
0