 Нас покинув Іван Дзюба.
Зі смертю одного з символів новітнього Українського відродження відходить епоха, котра в’язала минуле з майбутнім і котра зрештою розірвала цей проклятий ланцюг.
Відходить епоха, котра визначила вектор нашого історичного розвитку на століття вперед, зумовивши нові драматичні випробування для української нації.
Іван Дзюба належав до славної когорти світочів Української незалежності ХХ-го століття. Їхні імена вже записані на скрижалях нашої новітньої історії, і їхня роль, їхня місія належним чином нами ще не осмислена і не усвідомлена. Вони вже – історія, котру вивчатимуть нащадки. Вони здійснили громадянський чин, важливість якого важко переоцінити: збройна жертовна боротьба героїв УПА отримала достойне продовження в мужньому інтелектуальному спротиві дисидентів, цієї, за Стусом, «малесенької шопти лише для молитов i сподівання», дія якої насправді призвела до кардинальних суспільних метаморфоз і до визволення України з рабства пітьми.
Світла пам’ять і Царство небесне, шановний і дорогий Іване Михайловичу.
Україна вдячна Вам за Вашу присутність з нами в цьому історичному часі і за Ваше мужнє і мудре слово.
Від імені Національної спілки письменників України висловлюю глибоке співчуття рідним і близьким Івана Михайловича Дзюби.
Михайло Сидоржевський.
| 
