Дерусифікація бібліотек: у Прилуках з книгозбірень вилучають російську літературу

З бібліотек Прилук почали вилучати російську літературу. Не всю, а лише тих авторів, які у своїх творах пропагують російську ідеологію або ж відкрито підтримали військову агресію проти України. Як проходить процес дерусифікації книгозбірень та як до цього ставляться читачі — далі. 

Директорка дитячої бібліотеки Євгенія Гнатів пояснює — у цих зв’язках книжок здебільшого твори російських авторів. Вони підлягають вилученню відповідно до рекомендацій Інституту книги. Їх автори пропагують російську ідеологію та розпалюють міжнаціональну ворожнечу.

"Таких книжок, які б пропагували там спецназ російський, у нас дуже мало. І одразу після початку війни, щойно Інститут книги видав рекомендації з приводу того, що ці книги треба видалити, ми видалили, але їх у нас до двадцяти штук усього було".

Попри те, що щорічно дитяча бібліотека отримує до пів тисячі українських книжок, нині її книжковий фонд на 45% становлять книги російською мовою. Серед них і твори тих світових письменників, які свого часу перекладалися лише російською. Такі примірники діти беруть неохоче.

"Коли їм, наприклад, задають чи хочуть прочитати Герберта Уелса чи Оскара Уайльда, ми їм кажемо — немає цієї книги, цього твору, він не перекладений в нас на українську мову, є лише російською. Вони відповідають — ні, російською ми не хочемо", — розповідає директорка дитячої бібліотеки.

Класиків російської літератури, таких як Пушкін чи Лєрмонтов, з полиць у книгозбірні поки що не знімають, кажуть, немає законодавчої бази та чітких методичних вказівок.

"Не треба забувати, що бібліотека несе не тільки виховну функцію, а вона ще несе, є таке поняття, як книгозбереження. Я вважаю, що книги ці можна перенести до книгосховища. Більшість можна списати. Наприклад, якщо Пушкіна повне зібрання у нас є в трьох примірниках, один примірник можна лишити, а решту можна і списати".

Бібліотекарі міської книгозбірні кажуть — містяни почали просити більше книг українською, але і від надрукованих російською не відмовились.

"На жаль, ми вчились в такій державі, що, скажімо, повне знання англійської, німецької чи французької наша школа нам не давала, вона нам давала українську і російську, все, дві мови. Я б з задоволенням читав англійською, але я не знаю її", — каже читач Степан Вербещук.

Чоловік ще роздумує, чи варто вилучати російські книги з публічних бібліотек, а от до до російської музики він збайдужів.

Із 137 тисяч книг фонду міської бібліотеки вилученню підлягає не більше відсотка. Вже зараз у коробках, які перенесуть у сховище, російські детективи та фантастика. Їх автори не лише пропагують насильство та війну, а й відкрито підтримали російське вторгнення в Україну.

"Поки що ми вилучаємо, потім будемо списувати цю літературу. Спалювати ніхто не збирається. Все здійснюється в рамках чинного законодавства", — каже директорка міської бібліотеки Людмила Зубко.

Детальніше у сюжеті: