| Розділи новин |
|
Новини та статті - культура [357]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
|
|
Новини та статті: суспільство, політика [821]
Не пов'язане з л-рою та поезією
|
|
Усе навколо нашого поетичного сайту [128]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
|
|
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [221]
|
|
Вірую... [17]
На релігійну тематику
|
|
Постаті [28]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
|
|
Зі святом! [155]
Вітаємо зі святами
|
|
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
|
|
Куточок читача, глядача і слухача [50]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
|
|
Куточок споживача [141]
Корисні поради, рекомендації
|
|
|
На головну сторінку » "Новини та статті: суспільство, політика"
Поділіться новинами з користувачами!
« 1 2 ... 55 56 57 58 59 ... 117 118 »
Ні́на Петрі́вна Го́рик (в заміжжі Горик-Литвинюк; *7 вересня 1957, Забужжя Любомльського району Волинської області) — волинська поетеса, Заслужений вчитель України, активний громадський діяч.
Один з творів
ВОЛИНЬ
Лелеки вгорі, внизу — лепеха й жабуриння,
Ліси і лісочки, озера й озерця дрібні...
Цей клаптик землі — як розкішна бабина скриня,
Не знаєш ніколи, що знайдеш в кутку чи на дні.
Десь пісня столітня ще ойкне крізь регіт модерну,
Десь барва заблисне на вишитім рукаві,
Пригостить узлісся плодами дикого терну,
Джерельце в’юнке заворушиться у траві...
То раптом відкриється зору незнане болітце,
Сотворене Богом із виводком диких качат...
Усе це — Волинь, моє благовісне Полісся,
На ньому і досі Всевишнього райська печать.
...
Читати далі
| |
|
І́гор Васи́льович Гургу́ла (*6 вересня 1960, с. Острів, Галицький район, Івано-Франківської області) — український письменник, поет, драматург, публіцист, редактор і видавець.
Марія Олександрівна Кучеренко
...
Читати далі
| |
|
Бойко Григорій Пилипович (Грицько Бойко) (*5 вересня 1923, Оленівка, Донеччина — 25 вересня 1978, Київ) — радянський, український письменник, поет і перекладач, член Спілки письменників СРСР.
Кілька поезій
Чому Тимко подряпаний
- Чому це ти подряпаний? -
Юрко Тимка пита.
Тимко йому відказує:
- Та я ж купав кота!
- А я от не подряпаний,
Хоч теж купав свого.
- Еге, ти ж не викручував
І не сушив його!
Де Іванко?
— Де Іванко? — запитав
наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав
і побіг додому!
...
Читати далі
| |
|
Вовк Ірина - поетеса, драматург, театральний критик, сценарист, релігієзнавець, етнограф, авторка пісенних текстів, акторка Молодіжного Експериментального Театру Аматорів «МЕТА» (м. Львів).
| |
|
Дем'я́ненко Володи́мир Іва́нович (03.09.1939) — український прозаїк-документаліст, поет. Член Спілки журналістів України. Відмінник народної освіти. Нагороджений Орденом Дружби народів
Тетяна Михайлівна Домашенко (3 вересня 1954, Рокита, Великобагачанського району, Полтавська область) — поетеса, громадсько-політичний діяч, автор 4-х поетичних збірок, засновник і директор видавництва «Духовна Вісь».
Уривки поезій
Чи борщ варю, чи в хаті прибираю,
Чи сапкою збиваю лободу,
Що б не робила, я завжди співаю:
Так мабуть написалось на роду.
...
Читати далі
| |
|
Алікберов Віталій Мурсалович (* 2 вересня 1944, с. Цапівка, Вінницька область[1]) — художник-живописець, педагог, поет, Народний Художник України, член Національної Спілки Художників України (1988), лауреат премії імені Вернадського. Праці Алікберова експонувалися в Москві, Санкт-Петербурзі, Харкові, Києві й Одесі.
Поезія
Все знайоме навкруг
І поля і левади,
Десь тут школа, ставок
І старі перелази
Ніби тисячі літ
Ніби тисячі зим
Як осипався цвіт
І прощаюсь з ним
Свою землю, свій край
Обмережив стежками
Слід долоні впізнай
Торкаюсь руками
Все відійшло
І над згорілим полем,
Що памяттю зоветься
Є село
...
Читати далі
| |
|
Оле́г Федо́тович Головко́ (*1 вересня 1940, Рахни-Собові) — український поет.
Сіміо́н Сіміо́нович Го́чу (*1 вересня 1948, Молниця) — поет.
За́йцева О́льга Віта́ліївна (*1 вересня 1986, Вінниця) — українська поетеса. Член Національної спілки письменників України (2012).
Один з творів
***
Тут ми чужі. Я тебе покличу
У бурю полів зелених.
А поки цілую доріг залізничних
Срібні холодні вени.
І мчу крізь строкаті людей потоки,
Хай спробує світ мене спійме!
Молю всіх богів симафорооких
Про теплі твої обійми.
У гуркоті колій, в облич піктограмах,
У мандрівному вітрі
Раптом відчую себе, як в храмі…
Чи, як на списа вістрі?
Вийдеш до мене, піднявши забрало,
У бурю полів зелену.
Поріжу, щоб більше тебе не забрали,
...
Читати далі
| |
|
|
|
|
|
|
