Біля струмочка

Одного разу на лісовій галявині біля струмочка зчинилась метушня та почувся шум. Це малі бешкетники Артем та Юрась! Хлопчики скрізь та завжди робили шкоду...

От і тепер підбігли до струмочка та хитро-лукаво питають:

       - Можна, Струмочку, напитись твоєї водиці?

        - Авжеж можна! – відповів весело Струмочок.

       - Тільки чисту водицю ми не любимо!!! – гукнули хлоп’ята та давай жбурляти камінці, гіллячки та пісок у водичку…..

Забруднили струмочок та, сміючись і весело стрибаючи, побігли геть.

А у нашого Струмочка настрій зіпсувався, сумно йому стало, бо дуже не хотів він у болото перетворитися через той бруд…

Раптом знову чути дитячі голоси! Стривожився Струмочок, подумав, що повертаються бешкетники Артем та Юрась. Та він помилявся. Це були інші діти. З-за кущів малини вийшли на галявину Януся та Сергійко з повними кошичками запашних лісових ягід. Побачили вони потічок та й до нього:

- Можна, Струмочку, напитись твоєї водиці?

    - Тепер не можна… Побували тут діти-бешкетники та забруднили мою чисту, прозору водицю, закидали дно камінцями та палицями – сумно відповів Струмочок.

Шкода стало дітям Струмочка. І вирішили вони допомогти йому знову стати чистим, гарним та привабливим. Поставили свої кошички, закотили рукави та давай працювати – струмочка від бруду визволяти! А за роботою стали пісеньки співати, то й розвеселили Струмочка, став і він весело водичкою хлюпати та бульбашки пускати!

Ось і готово! Прибраний Струмочок став ще гарнішим та ошатнішим. Вдячний, він напоїв діток чистою, цілющою водичкою, та ще довго радісно вихлюпував свої пісеньки Янусі та Сергійку, діткам із добрими серцями.

Грудень 2007р. Жанна Малиновська, 11 років.