Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Чт, 21.11.2024, 16:57

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 79

Гостей: 78

Користувачів: 1

Lima

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Поезія Вірлени Н.Д. [16]

Поезія Долик Любові [8]

Поезія та проза Новіцької Ірини [1]

Поезія Андрійчук Тамари [0]

Поезія Андрійчук Дарини [1]

Поезія Shadow [2]

Поезія Колиба Максима [9]

Поезія. Ігор Крук [1]

Поезія Межова Любомира [47]

Поезія Стратович Ольги [32]

Поезія Дідик Миколи [26]

Поезія Кухарука Гліба [26]

Поезія Чернеги Олега [24]

Поезія Бугера Тетяни [11]

Поезія Ткачука Анатолія [44]

Поезія Сновиди Володимира [16]

Поезія Колибко Петра [3]

Поезія Гарасим Іванни [4]

Поезія Британ Галини [2]

Фотоальбом

Квашнівська Наталія [24]

Фотоальбом, Форум автора

Плід Ірина [8]

Фотоальбом, Форум автора

Давиденко Тетяна [15]

Фотоальбом, Форум

Олеськів Андрій [49]

Фотоальбом, Форум автора

Гулько Микола [14]

Фотоальбом, Форум автора

Лайт Юрій [11]

Грабинська Алла [43]

Артимишин Павло [34]

Багрій Марія [10]

Ткач Андрій [10]

Леся (slash) [4]

Марія (mariya_niko) [12]

Фесюк Галина [73]

Якубянець Марія [16]

Дужак Андрій [74]

Репецький Михайло [14]

Natalka-Fialka [15]

Мазур Оксана [92]

Шевців Михайло [1]

Федик Юрій [13]

Дрозд Христина [9]

Маріанна [197]

Поезія і проза Баранкевич Алли [109]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ, ФОРУМ

Собістянська Анастасія [1]

Ярина (yaruna) [1]

Масечко Сергій [33]

Грицай Іван [178]

Мандаринка [10]

Галюська [7]

Михальнюк Володимир [118]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Пікарось Сергій [47]

ОК, ФОТОАЛЬБОМ

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Поети Львівщини	Поезія Стратович Ольги

КАЯТТЯ

Мов кам’яна, стоїш під голим небом,
Розбита скоєним, з паралічем думок.
Тобі не прощення від Бога треба,
Ти кари просиш на довічний строк:

„Правдивий Боже, забери мене сьогодні,
Я світ ненавиджу,ненавиджу себе!
Штовхни мене в палаючу безодню
Чи на тортури в замкнуте кільце.

Я – звір, я — найлютіший вбивця,
Що звів не ворога, а кровнеє дитя.
Йому не давши навіть народиться,
Забрала саме право на життя.

Я – мати? Я – каліка, я – руїна!
В моїй душі – скрипуча пустота.
До крові пооббивані коліна
Перед образом Спасителя-Христа.

Боюся, Боже, очі прижмурить –
Мені являються пекельнії химери.
А серце в грудях кожну мить щемить,
Затиснуте кліщами люцифера.

Я чую плач, – це голос рідної дитинки.
Мені б хоч раз її заколисати...
Прости, прости, моя кровинко,
Свою безумну горе-мати!”

10.04.08

Розміщено на сторінці: Поезія Стратович Ольги, Життя..., Жінка - ...

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 4296 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 16
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 natalya-gurkina • 14:53, 12.04.2008 [Лінк на твір] Сильний вірш!!! Наскільки я розумію він про каяття жінки що зробила аборт. Так? 5. Ось цей рядок так подивіться: Штовхни мене в палаючу безодню І на тортури в замкнуте кільце. 0Спам 2 Stratovych • 15:55, 12.04.2008 [Лінк на твір] Саме так. Дякую, я подумаю про Вашу пропозицію. 0Спам 3 Erebos • 15:57, 12.04.2008 [Лінк на твір] Читається, читається віршик! Класно написано! Тільки й справді, виправ той рядок про тортури. 5. 0Спам 4 Stratovych • 16:16, 12.04.2008 [Лінк на твір] Виправляю, але не "і", а "чи". 0Спам 5 virchi • 17:54, 12.04.2008 [Лінк на твір] Зивчайно, що "НІ". Тут не повинно бути жодних сумнівів... Є, звичайно, певні життєві ситуації, як от гвалтування чи інші, але не хочеться думати про погане.... 0Спам 6 natali-91 • 19:10, 12.04.2008 [Лінк на твір] Мені здається , що до цього вірша не можна вживати слова "класно написано" "супер", та інші такого типу, занадто болюча тема, дуже боляче читати таке, душу огортає сумом і болем. Тому скажу коротко - 5. 0Спам 7 Архип • 20:49, 12.04.2008 [Лінк на твір] Ви описали дуже болючу тему сьогодення.... І навіть при народженні дитини велика частина думає не про дитину а вираховує затрати пов'язані з цією подією... Я дуже скептично відношусь до подібного вбивства, міг би написати цілі цитати, але окрім нелексичних слів там нічого небуде... То є моя позиція.... За вірш 5-ть!!! Сильно написано.... 0Спам 8 Stratovych • 20:59, 12.04.2008 [Лінк на твір] Дякую усім. Мені б хотілося, щоб не було у цьому світі поділу на "бажаних" і "небажаних" дітей, щоб навіть такі словосполучення зникли з мови. Щоб для кожної жінки материнство було радістю, а діти росли у любові. Думаю, колись усі морально доростуть до такої думки, вона ж така природна і очевидна. 0Спам 9 Stratovych • 21:30, 12.04.2008 [Лінк на твір] Відчуття чогось недоказаного залишилося у мене, тому хочу, щоб читачі переглянули ще й уривок з книги Л.А.Кеннеді "Етика", який вразив мене до глибини душі. Думаю, він не залишить байдужим і вас:" ...Щоб допомогти жінкам позбутися провини, що переслідує їх після аборту, створено організацію "Жінки, переслідувані абортом" - WEBA (щоправда, я не знаю, чи вона діє лише в Америці, чи також в інших країнах, С.О.). Видано декілька книжок, в яких зібрані розповіді жінок про пережиті ними душевні муки. Мабуть, достатньо одного прикладу: 19 листопада 1988 року в Мілоукі відбулося поховання 1200 немовлят, яких було вбито внаслідок аборту і викинуто на смітник. Більш розвинені вражали довершеністю будови, яка вже не відрізняла їх від людей. Поховання цих 1200 немовлят було організоване учасниками руху за заборону абортів і проведене на дитячому цвинтарі з усіма почестями. Їхні могили помітно відрізнялися від усіх інших могил на цвинтарі, оскільки на них можна було побачити таблички з написами: "Тут спочиває наша найбільша гордість"... Через місяць на свіжій могилі з'явився рожевий кролик, до лапки якого було прикріплено записку: "Будь ласка, прости мене, і, може, одного дня я зможу простити себе... Я буду завжди уявляти тебе і твоє можливе майбутнє у своїх думках. Я просто ненавиджу себе зараз, шкодуючи про найтяжчу помилку у моєму житті, прагнучи повернути все назад. Але це неможливо. Я ніколи не забуду про це. Це було для мене страшною наукою... прости мене, щоб муки залишили мене і я могла розпочати жити по-новому". Ось так. 0Спам 10 45tom • 00:00, 13.04.2008 [Лінк на твір] Тема болюча і сумна.Але життя не завжди веселощі і радість....Написано сильно,емоційно -тому 5. 0Спам 11 shetamara • 00:03, 13.04.2008 [Лінк на твір] Тажко читати цей вірш, бо тема дуже сладна і завжди сьогоденна. Душа болить від прочитання. А скількох людей він заставив відгукнутися! У мене є теж на російській мові: От нерождённого сына Эту ночь тебе я снился, Тот, кто вовсе не родился. Ты меня не захотела... Как могла ты это сделать! А сердечко жить хотело, Но увидеть не успело Этот светлый мир прекрасный.... Не рождён я, как ужасно! Я кричал, просил спасенья, Хочешь моего прощенья? Нет меня и я прощаю.... Ведь никто я и не знаю Как зовут меня, скажите... Или лучше замолчите! 0Спам 12 Stratovych • 11:58, 13.04.2008 [Лінк на твір] Пані Тамаро, дякую, що долучили свій вірш. Тепер на проблему аборту поглянуто поглядом самої дитинки, а не лише матері. Ще раз дякую. 0Спам 13 Чорна_троянда • 01:23, 14.04.2008 [Лінк на твір] Як ви могли не зрозуміти,що таке кат,написавши такий вірш? 0Спам 14 Stratovych • 20:31, 18.04.2008 [Лінк на твір] Наталіє, дивіться у коментарях до свого вірша. 0Спам 15 lyubyk • 16:12, 20.04.2008 [Лінк на твір] Дужe частo у Iталiї знаxoдять дiтeй у смiтникаx!Здeбiльшoгo,їx нарoджують "нiчнi мeтeлики",а пoтiм пoзбавляються.Oстаннiй тeлeвiзiйний рeпoртаж був зoвсiм нeдавнo,пoлiцeйський прoгулював дрeсeрoвану вiвчарку пoвз рiчки i вoна пoмiтила(кращe вiдчула),щo у вoдi пластикoвий пакeт дивнo вoрушиться(жаx!!!),i скoчила i пoпливла i взяла йoгo зубами...Дитину булo врятoванo,а пoлiцeйськoгo нагoрoджeнo(нe пам'ятаю чим).Oдним слoвoм,буває i такe...Oстаннiй фiльм,2007 рoку (вирoбництвo Румунiя)"4 мiсяцi,3 тижнi,2 днi"рoзпoвiдає прo пoдiбнe.Фiльм сюжeтний,xoча пoвна дeшeвка-2 гoлoвнi гeрo ї,i дeкiлька другoрядниx..(даржу) 0 16 spydut • 09:49, 31.07.2021 [Лінк на твір] життя говорить подихом подій

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі