Сильний вірш!!! Наскільки я розумію він про каяття жінки що зробила аборт. Так? 5. Ось цей рядок так подивіться: Штовхни мене в палаючу безодню І на тортури в замкнуте кільце.
Зивчайно, що "НІ". Тут не повинно бути жодних сумнівів... Є, звичайно, певні життєві ситуації, як от гвалтування чи інші, але не хочеться думати про погане....
Мені здається , що до цього вірша не можна вживати слова "класно написано" "супер", та інші такого типу, занадто болюча тема, дуже боляче читати таке, душу огортає сумом і болем. Тому скажу коротко - 5.
Ви описали дуже болючу тему сьогодення.... І навіть при народженні дитини велика частина думає не про дитину а вираховує затрати пов'язані з цією подією... Я дуже скептично відношусь до подібного вбивства, міг би написати цілі цитати, але окрім нелексичних слів там нічого небуде... То є моя позиція.... За вірш 5-ть!!! Сильно написано....
Дякую усім. Мені б хотілося, щоб не було у цьому світі поділу на "бажаних" і "небажаних" дітей, щоб навіть такі словосполучення зникли з мови. Щоб для кожної жінки материнство було радістю, а діти росли у любові. Думаю, колись усі морально доростуть до такої думки, вона ж така природна і очевидна.
Відчуття чогось недоказаного залишилося у мене, тому хочу, щоб читачі переглянули ще й уривок з книги Л.А.Кеннеді "Етика", який вразив мене до глибини душі. Думаю, він не залишить байдужим і вас:" ...Щоб допомогти жінкам позбутися провини, що переслідує їх після аборту, створено організацію "Жінки, переслідувані абортом" - WEBA (щоправда, я не знаю, чи вона діє лише в Америці, чи також в інших країнах, С.О.). Видано декілька книжок, в яких зібрані розповіді жінок про пережиті ними душевні муки. Мабуть, достатньо одного прикладу: 19 листопада 1988 року в Мілоукі відбулося поховання 1200 немовлят, яких було вбито внаслідок аборту і викинуто на смітник. Більш розвинені вражали довершеністю будови, яка вже не відрізняла їх від людей. Поховання цих 1200 немовлят було організоване учасниками руху за заборону абортів і проведене на дитячому цвинтарі з усіма почестями. Їхні могили помітно відрізнялися від усіх інших могил на цвинтарі, оскільки на них можна було побачити таблички з написами: "Тут спочиває наша найбільша гордість"... Через місяць на свіжій могилі з'явився рожевий кролик, до лапки якого було прикріплено записку: "Будь ласка, прости мене, і, може, одного дня я зможу простити себе... Я буду завжди уявляти тебе і твоє можливе майбутнє у своїх думках. Я просто ненавиджу себе зараз, шкодуючи про найтяжчу помилку у моєму житті, прагнучи повернути все назад. Але це неможливо. Я ніколи не забуду про це. Це було для мене страшною наукою... прости мене, щоб муки залишили мене і я могла розпочати жити по-новому". Ось так.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
Тільки й справді, виправ той рядок про тортури. 
міг би написати цілі цитати, але окрім нелексичних слів там нічого небуде... То є моя позиція.... 
