шумно чи тихо здається сопрано ніч донесла з середземного гаму берег та море в’ють лінію зриву в зорях грайливу в обіймах припливу скоро чи довго здається ще трохи вітер навіє туманні тривоги небо впаде панівним монолітом пеклом нагрітим в агонії світу чорне чи біле здається червоне біль та страждання нагріють балони конвульсії прийме нещадна геккада в вогні мармеладу відбудеться страта душа чи очіпок здається бадилля сьогодні на кіл на списи на вугілля тепло абсорбують зірки й метеори це суд для покори содому й гоморри
ми зрозумієм що життя на землі це перший круг пекла тільки тоді коли ми благатимем смерті в життя тоді і прийде відчуття каяття
скоро чи довго в нірвані чи в горі небо в напалм а земля в крематорій
|